Городники не дарма тримають вапно в сараї, бо кислій землі воно як ковток свіжого повітря. Вапнування підвищує pH ґрунту, покращує мікробіологічні процеси, нормалізує водно-повітряну проникність і стимулює розвиток кореневої системи рослин. Редакція сайту Добрі новини дізналася, як усе зробити правильно.
Спочатку візьміть зразок землі з різних куточків городу, перемішайте у відрі. Віднесіть у лабораторію чи скористайтеся домашнім тестом на pH – смужки покажуть цифру за хвилину. Кислий ґрунт нижче пʼяти з половиною, нейтральний близько семи. Результат підкаже, скільки вапна давати, щоб не переборщити.
Вапно обирайте просте – вапняк, доломітове вапно та гашене вапно. Доломітове додасть магнію, якщо аналіз покаже нестачу. Гашене вапно діє швидко і доволі агресивно. А от вапняк – золота середина та ідеальний вибір для багатьох ділянок, бо мʼяко знижує кислотність.
Ідеальний час для вапнування – початок осені, коли дерева скидають листя, дощі ллють стіною, а земля постійно волога. Або ж також можна зробити це ранньою весною, коли зійшов сніг, ґрунт вже не “деревʼяний”, але ще не сухий. Тоді вапно розчиняється повільно, проникає глибоко в землю.
Розсипайте вапно рівномірно по всій ділянці. На гектар треба витратити 3-5 тонн, якщо хочете pH підняти на одиницю. Легкі піщані ґрунти беруть менше, важкі глинисті – більше. Потім перекопайте ділянку на штик лопати чи пройдіться культиватором, щоб вапно ввійшло в землю, не лишилося грудками.
Ефект помітно буде не одразу, бо вапно працює півроку-рік, а кислотність падає поступово. Буряки після цього перестають гнити, капуста нарощує міцні головки, картопля більше не боїться парші. Черви розмножуються, ґрунт стає більш рихлий, а волога добре тримається. Робити вапнування треба раз на 4-5 років, не частіше.