Компостування давно вважають одним із найефективніших способів підвищити родючість ґрунту. У багатьох країнах вибір ґрунтових сумішей або готових органічних добрив обмежений, тому саме компост стає доступним і надійним способом покращити структуру землі. Я раджу звернути увагу на прості конструкції, які можна зробити буквально з підручних матеріалів. Найлегший варіант – створити циліндр із сітки, закріпивши її на кількох опорах. Така конструкція не потребує великих витрат і працює так само результативно, як пластикові чи дерев’яні компостери.
Усередину конструкції закладають рослинні рештки, сухе листя, кухонні відходи рослинного походження та іншу органіку. Суміш поступово ущільнюється, і важливо періодично зволожувати шари, щоб процес розкладання проходив швидше та рівномірніше. Важливу роль відіграє й ступінь подрібнення відходів: чим дрібніші частини, тим швидше вони перетворюються на готовий компост. Залежно від умов – вологості, температури, густоти закладки – компост може визріти як за кілька місяців, так і за сезон.
У багатьох садових господарствах використовують просту систему, де компостери мають різний “вік”. Одні заповнюють свіжими відходами, інші вже містять масу, що майже перетворилася на готовий органічний матеріал. Це дозволяє безперервно отримувати компост і одночасно продовжувати закладати новий. До речі, подібні конструкції часто використовують і як основу для вирощування гарбузів або кабачків, адже рослини чудово почуваються на такій багатій на органіку основі.
В Україні взимку компост зазвичай закладають восени, а навесні вже можна вигрібати готову масу. Якщо хочеться прискорити процес або зберегти тепло всередині купи, варто подбати про правильний баланс вологи, щільності та доступу повітря. Особливо ефективно працюють біопрепарати на основі триходерми – вони допомагають не лише швидше розкладати органіку, а й перетворюють компост на корисний компонент, що поліпшує ґрунт і підтримує здоров’я рослин.