Річ у тому, що насіння багатьох культур має вбудований механізм захисту від передчасного проростання. У природних умовах воно падає на землю восени, переживає зиму й лише після тривалого холоду отримує “дозвіл” на ріст. Цей процес називається природною стратифікацією.
Під дією низьких температур:
- руйнуються інгібітори росту всередині насіння;
- оболонка стає проникною для вологи;
- майбутні сходи синхронізуються з реальними умовами весни.
Ну а сніг у цій схемі відіграє роль ідеального укриття. Він захищає від різких перепадів температур, поступово зволожує ґрунт і не дає насінню прокинутися завчасно під час коротких відлиг.
Тонкощі посіву по снігу
Сіяти в січні — означає діяти уважно, але просто. Щоправда, грядки готують заздалегідь — ще восени. Землю розпушують, роблять борозенки й залишають їх чекати зими.
По снігу ж насіння розкладають прямо на поверхню або в заготовлені борозни. Зверху розкладають тонкий шар сухої землі або компосту, заготовленого заздалегідь і збереженого в сухому місці, після чого сніг повертають на місце, створюючи природну “ковдру”. Полив не потрібен. Усе зробить тала вода.
Квіти, які дуже потребують зимового холоду
Ці рослини без стратифікації сходять повільно або взагалі відмовляються проростати:
- лаванда
- дельфініум
- аквілегія
- люпин
- примула
- геленіум
- ехінацея
- дзвоники
- гвоздика багаторічна
- морозник
Для них січень — не ранній, а ідеальний час.
Овочі
Серед городніх культур є ті, що особливо добре реагують на холодний старт:
- морква
- пастернак
- коренева селера
- буряк (для раннього врожаю)
- шпинат
- салат
- редис
- цибуля-чорнушка
- цибуля-порей
Вони проростають рано, рівномірно і формують врожай без затримок.
Пряні трави, які “прокидаються” лише після зими
Для ароматних культур холод — обов’язкова умова: кріп, петрушка, кінза, чебрець, шавлія, меліса, м’ята, фенхель. Підзимовий посів робить їх сходи дружними, а рослини — більш насиченими за ароматом.