Усе через його властивість підвищувати лужність ґрунту.
10 рослин-ацидофілів, які потребують кислого ґрунту
Ці культури природно ростуть у кислому середовищі. Лужний ґрунт для них — стрес, а внесення попелу лише посилює проблему.
- Лохина (садова чорниця) — особливо чутлива до лужності, швидко реагує пожовтінням листя.
- Рододендрон — потребує стабільно кислого, пухкого субстрату.
- Азалія — у лужному ґрунті майже не росте й не цвіте.
- Гортензія вкликолиста — зміна кислотності впливає навіть на колір квітів і загальний стан рослини.
- Верес — природний мешканець кислих торф’яних ґрунтів.
- Еріка — близька родичка вересу, так само не переносить розкислення.
- Журавлина — потребує дуже кислого середовища для нормального розвитку.
- Брусниця — без кислого ґрунту слабко родить.
- Камелія — декоративна культура, що погано реагує на будь-яке підлуження.
- Папороті (більшість садових видів) — віддають перевагу слабокислому й органічно багатому ґрунту.
Ознаки, що з попелом переборщили
Ґрунт змінюється не миттєво, але рослини швидко сигналізують про дискомфорт. Найтиповіші ознаки: пожовтіння листя між жилками (особливо молодого), уповільнений ріст нових пагонів, дрібні, слабкі або деформовані листки, слабке або відсутнє цвітіння, поверхня ґрунту стає світлою, ніби припиленою, земля швидше пересихає і гірше утримує вологу. Тож якщо такі симптоми з’явилися після підживлення попелом — причина майже очевидна.
Чим замінити попіл для кислолюбних культур
Для таких рослин потрібні підживлення, які не підвищують pH, а інколи навіть трохи його знижують. Найкращі варіанти: верховий кислий торф, хвойний опад або подрібнена кора, компост із листя, спеціальні добрива для ацидофільних рослин, слабкі розчини лимонної кислоти або оцту для підкислення води (періодично, у малих дозах), сульфат амонію або інші підкислювальні мінеральні підживлення. Такі засоби підтримують природне середовище, у якому коріння працює активно й ефективно.