Квітки моркви — скромні, дрібні, зібрані в плоскі парасольки кремового кольору. Пилок на них лежить відкрито, ніби запрошує, але нектару майже немає. А той, що є, прісний і слабкий. Бджоли, шукачи яскравого аромату і солодкого нектару, обирають яскравіших сусідів — липу, акацію чи конюшину. Морквяний запах надто стриманий, а смак — занадто нудний. Тож крилаті гості пролітають повз, і суцвіття залишаються самотніми, хоч і готові до роботи.
Дідівські хитрощі
Щоб розворушити бджіл, старі городники вдавалися до простих, перевірених засобів. Обприскували квіти цукровим сиропом — солодким, густим, що імітував справжній нектар. Іноді розводили мед у воді або додавали кілька крапель ефірних олій. Деякі ставили вулики ближче до грядок чи висаджували поряд привабливі для бджіл рослини.
Ці методи спрацьовували, але сироп швидко висихав, його треба було повторювати, а дощ змивав усе за лічені години.
Органічна сполука
Тепер з’явився засіб набагато витонченіший і дешевший. Це цитраль — органічна сполука з різким, чистим лимонним запахом. Вона давно відома в ефірних оліях лимонної трави та деяких цитрусових, де її виділили ще в часи, коли хімія тільки починала вивчати аромати природи. Але справжня сила цитралю розкрилася, коли з’ясувалося, як він діє на бджіл.
Цитраль імітує феромон Насонова — той самий хімічний сигнал, яким бджоли позначають багаті на поживу місця. Коли комаха знаходить щедрий нектар, вона випускає цей аромат, ніби кричить іншим: “Хлопці, сюди, тут повно їжі!” Розпилений на морквяні суцвіття, цитраль створює таку ж ілюзію. Бджоли, що пролетіли б повз, раптом відчувають знайомий поклик і злітаються, ніби їх запросили на бенкет. Запилення відбувається швидко й ефективно, без зайвих зусиль і повторних обробок. Кілька крапель цитралю, розведених у воді, вистачає на велику ділянку. Засіб органічний, не шкодить ні рослині, ні комахам, ні ґрунту.