Почнемо з характеристики земляних покровів. Піщаний ґрунт — легкий, добре дренований, швидко прогрівається навесні, але погано утримує вологу і поживні речовини. Він ідеально підходить для вирощування лаванди, чебрецю, рудбекії, розмарину, моркви та картоплі. Для його підживлення, як правило, використовують органічні добавки: компост, перегній, торф. Вони допоможуть утримати вологу та поліпшать структуру.
Глинистий ґрунт — важкий, щільний, добре утримує вологу, але погано пропускає повітря. Весною прогрівається повільно. Дуже важливо забезпечити дренаж, додати пісок, компост, дрібний гравій або деревну золу. Це покращить його аерацію та водопроникність. Він стане чудовим місцем для жоржин, хости, м’яти, айстр, кукурудзи та капусти.
Щось середнє між попередніми типами — супіщаний ґрунт, який є сумішшю піску і глини. Він, безумовно, має кращі дренажні властивості, ніж чистий глинистий, але все ще потребує додаткового удобрення.
Суглинковий — ідеальний варіант для садівництва, бо поєднує в собі добрі властивості глини та піску, легко обробляється, утримує вологу і поживні речовини. Така земля підходить для будь-яких культур: томати, огірки, квіти, ягідні кущі та дерева почуватимуться тут чудово.
Торф’яний ґрунт — кислий, органічний, багатий на гумус, але для багатьох рослин потребує вапнування, щоб знизити кислотність, а також додавання піску для покращення дренажу. Він — рай для чорниці, брусниці, рододендронів, вересу, а також ялинок та туї, які полюбляють кислі умови.
Простий тест на визначення ґрунту
Щоб зрозуміти, який ґрунт на вашій ділянці, можна провести простий тест. Візьміть жменю вологої землі й спробуйте сформувати з неї “ковбаску”. Якщо вона легко ліпиться і не розсипається — це глина. Якщо форма не тримається, а розпадається — це пісок. Супіщаний ґрунт трішки формується, але розпадається на шматочки, тоді як суглинок збереже форму, але не буде занадто щільним.