На городі все взаємопов’язано. Дивно це чи ні, але рослини поводяться майже як люди — одні допомагають іншим рости та розвиватися, інші можуть заважати сусідам. Саме тому досвідчені господарі завжди звертають особливу увагу на те, що після чого садити. А ще — записують, де яка культура росла, щоб наступного року не помилитися з вибором місця.
Фермери знають, що город — не просто ділянка землі, а живий організм, що потребує турботи та розуміння. Земля виснажується, якщо щорічно садити на одному місці одні й ті самі овочі. А варто почати чергувати культури, як ґрунт одразу оживає, а врожаї зростають (часто кратно). Для прикладу, капуста любить рости там, де минулого року були бобові. Морква ж прекрасно почувається після картоплі, де земля пухка, розпушена — саме те, що їй треба.
На кожній грядці після збирання врожаю залишається особливий слід. Томати та картопля забирають з ґрунту чимало поживних речовин, натомість горох та квасоля збагачують землю азотом. Огірки люблять місце, де раніше росла цибуля, як правило, менше хвороб. А буряки непогано ростуть після капусти, хоча багато хто про це навіть не задумується.
Найгірше, що можна зробити на городі — це садити помідори чи картоплю кілька років поспіль на тому самому місці. У ґрунті накопичуються шкідники, які тільки й чекають на свої улюблені рослини. Та й земля виснажується дуже сильно. Дотримуйтеся простого правила: повертайте культуру на старе місце не раніше, ніж за 3-4 роки. За цей час ґрунт відновиться і знову буде готовий віддавати свої сили новому врожаю.
Звісно, на маленькому городі складно дотримуватися ідеальної сівозміни. Але навіть проста схема творить дива. Садіть після картоплі капусту, після неї — моркву чи буряки, потім можна висаджувати цибулю або часник, а завершувати цикл горохом чи квасолею. І так по колу. Це нескладно, зате результат помітний одразу — і врожай кращий, і землі легше.