Троянда — одна з найвибагливіших квіток, і живцювання є найпоширенішим способом її пересадки та розмноження. Найкраще проводити живцювання восени, на початку листопада, за кілька тижнів до настання заморозків. При цьому методі не з’являються дикі пагони, а живці стають стійкими до сильних морозів і здатні відновлюватися з бруньок навіть після морозів.
Першим кроком потрібно зрізати пагони діаметром 4-5 міліметрів, залишивши на них 3-4 бруньки. Щоб не переплутати верхню і нижню частину живця, верхній зріз робимо прямим, а нижній — косим. Зріз потрібно робити гострими та продезінфікованими секаторами: верхній зріз — трохи вище бруньки, а нижній — безпосередньо під нею.
Найбезпечніший метод укорінення троянд — висадка живців безпосередньо в ґрунт, а не у воду. Такий спосіб зменшує стрес для рослини та допомагає швидше адаптуватися. Живці слід обробити кореневином, а лунку для живця робити глибиною не менше 30 міліметрів, додавши на дно трохи трави та компосту для збагачення ґрунту.
Живці висаджуємо під кутом 45 градусів так, щоб над ґрунтом залишилися лише дві-три бруньки. Після висадки обов’язково поливаємо живці. Якщо потрібно живити троянду в кімнатних умовах, беремо живці довжиною близько двадцяти сантиметрів з двома-трьома бруньками. На дно горщика укладаємо керамзит, а ґрунт для троянд змішуємо з вермикулітом.
Край черешка також обробляємо кореневином, висаджуємо живець у горщик і накриваємо його поліетиленовим пакетом або ковдрою, залишаючи горщик на підвіконні для вкорінення.
Як бачите, все неймовірно просто, проте результат виходить вище всіх похвал. Обов’язково спробуйте і переконаєтесь самі.