Досвідчені садівники знають, суперфосфат є справжньою зіркою серед добрив, бо він багатий на фосфор, який є ключовим елементом для розвитку кореневої системи, цвітіння та плодоношення рослин. Але дехто, маючи не найкращі результати у своїй практиці, з цим не згоден. Ми поцікавились, чому такі різні думки, й виявилося, що не завжди негативна причина у самому суперфосфаті — частіше за все винні помилки у його використанні.
Фатальна помилка
Суперфосфат і азотовмісні добрива — це як вогонь і вода. Вони несумісні через хімічну реакцію, яка нейтралізує ефективність обох. Наприклад, якщо внести суперфосфат разом із сечовиною або аміачною селітрою, фосфор може осадитися у нерозчинній формі. Це означає, що рослини його просто не засвоять. Тому спеціалісти радять вносити суперфосфат окремо, з інтервалом у кілька тижнів між його застосуванням і азотовмісними добривами.
Марна праця
Багато городників помилково вважають, що достатньо просто розсипати суперфосфат по поверхні ґрунту, і він чудово подіє. Насправді це зовсім не так. Фосфор має низьку мобільність у ґрунті — він не просочується у глибокі шари й залишається там, де його залишили. Саме тому заглиблюйте суперфосфат на 10–15 см.
Це допоможе кореням рослин отримати доступ до фосфору і забезпечить ефективне використання добрива.
Кислотність ґрунту
Одна з головних причин, чому суперфосфат не працює, — це тип ґрунту. У кислих ґрунтах фосфор зв’язується із залізом та алюмінієм, утворюючи нерозчинні сполуки. Рослини не можуть засвоїти такі форми, і весь ваш труд перетворюється на марні зусилля. Тож перед використанням суперфосфату обов’язково проведіть аналіз ґрунту. Суперфосфат найкраще працює у нейтральних та слабокислих ґрунтах (pH 6–7). Якщо ваш ґрунт кислий, спершу його потрібно вапнувати.