Більшість людей не задумуються над тим, що у фруктах міститься велика кількість цукру. Так, він не в такі формі, як у шоколадках, але він є, і від нього також можна набрати вагу і відчувати нудоту, якщо переїсти. Не дивуйтеся, що ви не можете скинути пару зайвих кг, якщо на перекус у вас часто яблуко, груша, манго чи виноград. В деяких фруктах і ягодах стільки калорій за рахунок цукру, що багато продуктів поступаються за калорійністю.
Та варто розуміти, що білий цукор (звичайний) – це сахароза, яка складається з глюкози і фруктози у рівних частинах. Коли це “добро” потрапляє в організм, вона швидко розщеплюється і різко дає стрибок рівня цукру в крові. Цукор падає, і через годину-дві знову хочеться їсти. Регулярні стрибки цукру з часом зношують цей механізм і ми маємо всі шанси набути діабет другого типу.
Фруктоза у фруктах поводиться інакше, і не тому що вона сама по собі краща, а тому що не існує окремо від усього іншого. У цілому фрукті фруктоза завжди в компанії клітковини, води, вітамінів і мінералів. Клітковина уповільнює всмоктування цукру в кров – ніяких різких стрибків, рівне і поступове надходження енергії. Саме тому зʼїсти яблуко і зʼїсти ложку цукру – це зовсім різний досвід для організму, хоч солодкість схожа.
Проблема виникає тоді, коли фруктозу ви починаєте вживати у великих кількостях і без клітковини. Ну наприклад, у вигляді фруктових соків, солодких напоїв або промислової фруктози, яку додають у сотні продуктів. У такому вигляді вона перевантажує печінку, перетворюється на жир і може бути навіть шкідливішою за звичайний цукор.
Тому відповідь на питання проста: фрукти їсти можна і потрібно – і їхній цукор не ворог. Ворог – це цукор без клітковини у будь-якому вигляді і у великих кількостях.