Це не так страшно, як здається
Наталія Сологуб з України стала матір’ю хлопчика на ім’я Максим, який виявився хворим трисомією, або більш звичним для всіх захворюванням – синдромом Дауна. Проживши вже кілька років, виховуючи Максима, Наталя переконалася, що в більшості своїй суспільство ставиться до дітей з синдромом Дауна з упередженням тільки тому, що поняття не має, що це таке і наскільки це проблематично насправді. Трисомія – це не психологічна хвороба, як встановлювали старі лікарі радянського гарту, які без зайвих розмов відразу відправляли в психіатричну лікарню, де підтримували життя хворих без особливих старань. Але ж синдром Дауна – це генетична особливість, яка лише загальмовує розвиток, але не зупиняє його повністю.
Ставлення інших дітей до Максу
Наталі досі доводиться захищати дитину від нападок ззовні, причому в основному це нерозуміння і відторгнення відбувається з боку дорослих. Інші діти чудово ставляться до Максима, наприклад, коли вони удвох відпочивали на курорті, де поруч знаходився дитячий табір, Максим в якийсь момент познайомився з дітьми звідти. Після пояснення Наталії, що у хлопчика невеликі проблеми з ходьбою і сприйняттям, хлопці абсолютно спокійно прийняли його в свою компанію, дружелюбно спілкувалися і допомагали грати в футбол – один тримав Макса, другий м’яч, а третій піднімав ніжку Макса і бив нею по м’ячу. Діти не були просякнуті стереотипами, вони прекрасно розуміли, що якщо хтось слабше їх, то це привід йому допомагати і захищати, але ніяк не втрачати інтерес і позбавляти людину свого суспільства.
Таким чином, Наталія Сологуб зазначає, що звичайно в вихованні дитини з синдромом Дауна виникають труднощі, але вона не стає від цього менш гідним любові або прийняття оточуючих. Він все так же вчиться ходити, розмовляти і вливатися в суспільство як і інші діти, просто трохи повільніше і пізніше, ніж інші.