МОЗ хоче знизити прохідний бал для вступу до медичних вузів на спеціальність «Педіатрія». Дуже скоро якість діагностики та лікування дітей, включаючи і онкохворих малюків, може істотно погіршитися, адже лікувати їх будуть в кращому випадку трієчники.
Українці неодноразово чули, що в країні не вистачає лікарів. Судячи з усього, МОЗ визначився зі стратегією поповнення кадрів. 9 липня на сайті міністерства з’явився проект наказу «Про критерії успішного складання тестових іспитів у 2020 році». У документі знижений поріг здачі «Крок-2», який майбутні медики здають на випускному курсі, до 50,5% правильних відповідей.
Варто відзначити, що «Крок-2» випускники проходять перед інтернатурою, де вже починають приймати своїх перших пацієнтів. В цей іспит входять професійно-орієнтовані дисципліни програми підготовки фахівців в області медицини:
- 40% завдань терапевтичного профілю;
- 20% хірургічного;
- 15% педіатричного;
- 12,5% гігієнічного;
- останні 12,5% завдань по акушерству та гінекології.
Крім того, 13 липня на засіданні Медичної ради проходили обговорення необхідності зниження прохідного балу ЗНО з профільних предметів зі 150 до 130 балів, тоді як загальна шкала рейтингова і доходить до 200. Це стосується тих, хто збирається вступати на педіатрів.
Якщо все це буде затверджено, то на вході до медичних університетів вишикуються черги випускників з п’ятірками по біології, але не за 5-бальною, а за 12-бальною шкалою. Звичайно, є ймовірність, що недолік шкільних знань студенти наздоженуть на перших курсах навчання у вузі, інших відрахують за результатами іспиту з основ медицини.
Але і тут не обійшлося без чергового «але» — цього іспиту немає в графіку на 2020-й. Виходить, що горе-студент продовжить навчання і дійде до випуску.
Особливо страшно за онкохворих дітей, оскільки дитячі онкологи — це педіатри, що пройшли після інтернатури додаткові спеціалізовані курси.
Такі лікарі приймають рішення, від яких залежить життя і смерть дитини, тому вони повинні бути кращими з кращих. МОЗ же підвищує кількість фахівців, а не їх якість і це одна з найбільш нагальних проблем вітчизняної охорони здоров’я.