Ті городники, що вирішують садити озимий часник, добре знають, що ця справа хоч і не складна, та варто знати певні нюанси. Та окрім цих нюансів, варто ще й обрати для себе спосіб, як його виростити. Редакція сайту Добрі новини дізналася, які два способи стали найпопулярнішими серед українських городників.
Перший спосіб – посів повітряними цибулинками, бульбочками. Ці маленькі насінинки, схожі на зерна ячменю чи вівса, формуються на стрілках часнику. Коли суцвіття лопається, це знак, що бульбочки дозріли. Перед посадкою їх сушать близько 40 днів, щоб підготувати до зими.
Для озимого посіву беруть цибулинки діаметром 3-5 мм або більше – вони дають міцні однозубки, які стійкі до морозів і хвороб. Дрібніші бульбочки, якщо сорт цінний, садять окремо: з них виростають маленькі однозубки, які на наступний рік пересаджують, щоб отримати великі. Глибина посадки – 3-5 см, а через рік однозубки садять, як звичайний часник. Такий спосіб дає міцні головки й омолоджує часник кожні 3-5років.
Другий спосіб – класичний, із використанням зубчиків. Для нього беруть свіжозібрані головки, розбирають їх на зубчики і висаджують з інтервалом 10-15 см, залежно від їхнього розміру. Зубчики треба вдавити у борозни, засипати землею і накрити грядку мульчею. Такий метод простий і надійний, але потребує якісного посівного матеріалу.
Догляд за озимим часником починається навесні, коли сніг розтане, а земля вже трошки підсохне. Грядки треба буде розпушувати, прибираючи бурʼяни, щоб корені дихали вільно. Для підживлення використовують аміачну селітру. Якщо кінчики листків жовтіють, додають калійне добриво.
У посушливу погоду часник поливають 2-3 рази на тиждень, але не заливають, щоб не спровокувати грибкові хвороби. Стрілки з бульбочками зазвичай обривають, адже вони забирають силу в рослини, але кілька можна залишити для майбутнього посіву.