Азалії – ніжні красуні, що цвітуть рясно й яскраво. Квіткові бруньки в них закладаються ще влітку, одразу після того, як відпадуть пелюстки. Вони дрібненькі, ледь помітні, розташовані на кінчиках пагонів. Якщо восени взятися за секатор й вкоротити стебла, щоб кущ виглядав охайніше, то навесні азалія просто не розквітне. Залишиться зелена, але без квітів.
Так само і камелії не терплять осінньої стрижки. Кущ може здаватися вам недоглянутим, гілки стирчать у різні боки, що так і хочеться взяти ножиці й навести лад, але різати точно не варто. Камелія готує квіти заздалегідь, і будь-яке втручання може залишити рослину без квітів. Краще почекати до весни, коли цвіт відійде, тоді й формувати крону.
Магнолії та бузок – класика садів, яка не потребує вашого втручання восени. Як і азалії, ці декоративні кущі закладають бруньки заздалегідь, тому будь-яка осіння обрізка призведе до втрати цвітіння наступного року. Садівники радять дочекатися, поки магнолія чи бузок відцвіте, тоді і можна братися за секатор.
Форзиція – золота красуня, що розквітає жовтим “вогнем” ще до появи листя. Квіткові бруньки в неї сидять на старих гілках. Якщо зрізати їх восени, форзиція залишиться зеленим кущем без єдиної квіточки. Те саме з рибесом і філадельфусом – не чіпаємо восени, а відпускаємо рослини у зимову сплячку такими, як вони є.
Загалом, правило просте: якщо рослина цвіте на пагонах поточного чи минулого року, в листопаді її не треба чіпати. Нехай зимує як є, з усіма бруньками. Навесні, коли квіти відпадуть, тоді й можна буде формувати крону, видаляти сухі пагони. Так кущі не слабшають, не мерзнуть, а навесні вибухають цвітом. Садівники кажуть, що краще раз почекати, ніж рік дивитися на голі гілки. Бажаємо успіхів!