Зимові свята — особливий час, якого чекають дорослі та малі. Але зараз українці відчують цю магію трохи інакше, бо вже другий рік ми зустрічаємо свята за новим церковним календарем. І ці зміни не просто про дати, а про єднання та традиції українського народу.
Свято Миколая завжди було особливим. Діти цього дня очікують на диво, а дорослі згадують власне дитинство та прагнуть подарувати схожі емоції малечі. Нині 6 грудня стало офіційною датою, яка остаточно закріпить традицію святкування для українців. Але кожна родина може створити й власні традиції. Подарунки, святкові страви, атмосфера. Бо головне — не дата, а емоції, які дарує день, свято, що об’єднує найближчих людей.
Різдво — це теж про родину, про тепло домівки, про близькість. Цього року воно припаде на 24-25 грудня. Святвечір з дванадцятьма стравами — не лише данина минулому, а справжній ритуал єднання. За столом збираються рідні зі своїми спогадами, історіями, надіями. Кожна страва на столі наче символізує собою наше воз’єднання з предками.
Також наші предки продовжують жити в спільних традиціях. Вони всі прокидаються у період святок. Колядки, щедрівки, вертепи — все це передається з покоління в покоління. І кожну з цих традицій можна назвати неначе спільною мовою поколінь, яка чудово зрозуміла і дітям, і дорослим. Хтось співає давні пісні, хтось готує традиційні страви, хтось ворожить. Але в час святок з 25 грудня по 5 січня усі люди відчувають неймовірну єдність.
Меланка, або Щедрий вечір, замість 13 січня тепер припадає на 31 грудня — буквально напередодні Нового року. Це чудова нагода поєднати традиційні щедрівки зі святковими очікуваннями. Люди підуть від хати до хати, бажаючи добра, співаючи старовинних пісень, демонструючи турботу та зберігаючи зв’язок поколінь.