Борщ з карасями — чудова страва, яка підходить і до святкового столу, і на повсякдень. Його із задоволенням смакував Тарас Шевченко, а аутентичний рецепт дійшов і до сьогодні.

Якщо вам здається, що готувати його буде вельми складно — це не так. Технологія мало чим відрізняється від вже знайомої кожному, а ось смак підкорить кожне серце.

Як готувати улюблений борщ Тараса Шевченка?

Дізналися про таку варіацію нашої національної страви зі щоденника Кобзаря.

“Не знаю, чи це було апетиту, чи справа просто серцевої привітності, чи просто борщ із сушеними карасями (який так геніально варять мої землячки)”, —  із щоденника Тараса Шевченка.

Варто зазначити, що “сушений” означає у нашому випадку — добре підсмажений, адже зараз немає змоги у великій печі дійсно висушувати рибу, як це робити господині часів поета. Готується ж такий борщ з такими інгредієнтами:

• 350 г мілкого карасю (або 6 маленьких рибин, які треба очистити від кісточок до обсмаження)
• 300 г капусти
• 3 картоплини
• 2 буряка
• 15 г білих сушених грибів
• пів морквини
• пів кореня петрушки
• пів кореня селери
• цибулина
• пів столової ложки борошна
• лавровий листок, духмяний перець, сіль та зелень на смак

Варто зазначити, що страва вийде пісною і чудово розбавить ваш передвеликодній стіл.

Починаємо з того, що відварюємо морквину та селеру. Додаємо у киплячу воду гриби та перець. Проціджуємо отриманий овочевий бульйон, а у нього кладемо нашинковану капусту, очищений буряк.

Поки відварюється капуста, слід заздалегідь подрібнену цибулю обсмажити на пательні, а потім додати до всіх інших інгредієнтів.

Деякі кулінари радять для смаку та кольору додавати томатний сік, але це не обов’язково, можна до свого смаку.

Останній крок — обсмаження риби. Карасів треба дуже добре почистити від кісточок, лузги, промити, видалити всі нутрощі та просушити на серветці. Перед тим, як ставити на вогонь — обваляйте їх у пшеничному борошні. Після всіх маніпуляцій додайте їх до овочів та дайте воді ще раз закипіти.

Ось і готовий ваш чудовий борщ, який так полюбляв Тарас Шевченко! Нехай смакує!