Квіти у вазі — як свято в будень. Але зазвичай їх краса минає надто швидко. Проте професійні флористи знають один нехитрий трюк, що дозволяє милуватися букетом… до чотирьох тижнів. І запаху неприємного не буде, навіть якщо ви забули про вазу на тиждень.
Правильна вода — половина справи
Флористи запевняють: перше, що треба зробити — забезпечити квітам середовище без хлору. Саме ця речовина провокує гниття, а з ним і появу запаху. Тож:
- Використовуйте відфільтровану або дистильовану воду.
- Налийте її у вазу на ⅓ або на ⅔ висоти — залежно від довжини стебел.
Воду повинна бути кімнатної температури, без хлорвмісту. Ідеальна та, що постояла ніч або пройшла через побутовий фільтр.
Що зайве — те завадить
Перед тим як ставити квіти у вазу, обріжте стебла під кутом 45° — гострим ножем або ножицями. Це відкриє судини стебла й дасть більше можливості вбирати вологу. Потім приберіть усе листя, яке може опинитися у воді, бо навіть одне занурене листячко прискорює процес гниття в кілька разів. Добре буде повторювати обрізку кожні 3-4 дні, оновлюючи зріз.
Ідеальна формула
І от тепер починається магія. Флористи додають у воду три ключові компоненти:
- Кілька крапель рідкого мила. Воно перешкоджає розвитку бактерій.
- 1–1,5 ч. ложки цукру. Він живить квіти — як добриво для зрізаних красунь.
- Мідь. Саме вона — головний козир.
Стосовно останнього. Це може бути скручений мідний дріт, мідна монетка або взагалі мідна ваза (рідкісна, але ефективна знахідка).
Річ у тому, що мідь має природні антисептичні властивості, нейтралізує мікроби у воді, не дозволяє їй “цвісти” і зберігає її прозорість. А отже, квіти стоять довше, і не в’яне настрій у господині дому.
В цілому, як ви здогадались, поєднання антибактеріального ефекту міді, живлення від цукру та очищеної води без хлору створює для квітів умови, максимально наближені до природних. Ну а легкий мильний розчин не дає шансів бактеріям.