З дитинства багатьох дівчат навчають бути добрими, слухняними та терплячими. Вони ростуть, читаючи казки, де головна героїня долає труднощі, живе в бідності, але потім з’являється прекрасний принц, і все змінюється. Так формується так званий “комплекс Попелюшки” – психологічний сценарій, у якому жінка підсвідомо вірить, що хтось прийде та зробить її життя кращим, замість того щоб будувати власне щастя.
Цей комплекс проявляється по-різному. Деякі жінки уникають кар’єрного розвитку, бо глибоко всередині сподіваються, що чоловік забезпечить їхній комфорт. Інші бояться ухвалювати важливі рішення, адже вірять, що “сильний і мудрий” партнер знає краще. Існує і ще одна сторона – хронічне терпіння. Жінки, які страждають від комплексу Попелюшки, можуть залишатися у відносинах, які не приносять радості, бо бояться самотності або вірять, що все колись зміниться само собою.
Звідки береться ця установка? Найчастіше вона приходить із виховання, культурних традицій і навіть фільмів, які романтизують образ тендітної жінки, що без сторонньої допомоги не здатна досягти успіху. На підсвідомому рівні це відкладається у поведінкові моделі: очікування порятунку, пасивність у важливих рішеннях і залежність від чужих рішень.
Але ж світ давно змінився. Принци на білих конях – не стратегія успішного життя, а лише казковий сюжет. Щоб подолати цей комплекс, важливо змінити погляд на себе. Варто запитати себе: “Чого хочу саме я? Яких змін прагну?”. Усвідомлення, що саме ви є творцем свого майбутнього, допомагає змінити ставлення до життя.