Після 50 життя набуває особливого відтінку. Воно нагадує осіннє листя. Вже не таке зелене, але ним хочеться милуватися навіть більше через різні барви. Власне, саме це й радять робити філософи та мудреці після 50. У віршах Омара Хаяма завжди згадувалася важливість вміння спостерігати за світом і часом, а не гнатися з ними кудись вперед. І слова Хаяма — це не просто красива поезія, в них дійсно є сенс.
Коли ви постійно кудись спішите, то просто не помічаєте того, що навколо. Ваш погляд постійно не тут, а вже далеко звідси, у справах, які тільки треба зробити. Через це ви не лише позбавляєте себе можливості бачити красу навколо, спостерігати за зростанням онуків, проводити час з друзями тощо. Ви також поступово більше й більше накопичуєте стрес, який негативно впливає на здоров’я та прискорює старіння.
Подивіться на країни Європи, де пенсіонери живуть значно довше. Невже причина лише в харчуванні, кліматі та загальних умовах життя? Зовсім ні. Навіть бідніші люди там живуть довше. А все тому, що вони не поспішають. Це стосується навіть молоді, але старші люди в ЄС відпочивають особливо часто. Вони збираються з подругами та друзями за кавою, гуляють парками, грають в шахи чи ходять в читальні гуртки.
Після 50, коли більша частина життя вже позаду, варто приділити час собі. Якщо ви будете займатися звичною рутиною, шаблонними справами та задачами, то навіть відчуття плину часу буде швидшим. Саме через це кожного разу ви дивуєтеся, що тільки нещодавно святкували новий рік, а вже близько наступний. А якщо оточувати себе різними активностями та не поспішати з тим, щоб щось зробити, то життя стане цікавішим.
Не менш важливо перестати ототожнювати щастя з зовнішнім схваленням. Молодість часто будує самооцінку на кількості лайків чи думках оточення, але зрілий вік дає розкіш відмовити від цього. Якщо в якомусь колі ви не почуваєтеся комфортно, то можна з ним просто розпрощатися. Не підлаштовуйтеся під інших, а робіть так, як вам добре. Танцюйте, печіть пироги онукам, заведіть блог — все, чого бажає душа.