Найперший у списку – американський безшерстий тер’єр. У цієї собаки немає шерсті, а отже й проблем з алергією чи постійним прибиранням у власників таких собак не виникне. Мексиканський безшерстий песик також потрапив до списку “чистунів” завдяки відсутності шерсті на тілі. Та у цих двох порід спільна проблема – чутлива до сонячних опіків шкіра.
А ось собаки породи басенджі мають дуже коротку шерсть, а також буквально котячий характер у питанні догляду за собою. Песиків цієї породи можна купати рідше, але вони не будуть “пахнути”. Собак породи бедлінгтон-тер’єр мають коротку та кучеряву шерсть, яка не линяє. Попри це собаку потрібно регулярно вичісувати та водити до грумера раз у декілька місяців.
Собак породи той-пудель вважають найчистішими серед усіх песиків. Вони мають коротку кучеряву шерсть, у них не пахне з рота чи від тіла, а також вони дуже охайні в побутовому плані – на подушці їхньої слини ви не знайдете. А ось собаки породи чау-чау можуть пускати дещо більше слини, але від природи в них абсолютно немає неприємного запаху. До того ж купати їх потрібно всього раз у місяць.
Собака породи японський хін доглядає за собою, вилизуючи лапи, ніби кішка. Завдяки такій незвичайній для песиків звичці домашні улюбленці цієї породи не матимуть неприємного аромату, а їхня шерсть залишатиметься шовковистою. Грейхаунд – це порода великих собак, але серед усіх “велетнів” вони є найчистішими. Їхня ультракоротка шерсть вимагає всього лише купання декілька разів у місяць.
У собак породи віппет дуже коротка шерсть, але навіть вона дуже рідко залишається на підлозі чи меблях. Таких домашніх улюбленців достатньо декілька разів у тиждень розчісувати та купати за потребою. Фараонова собака сподобається любителям незвичайних порід. Звісно, у цих тварин шерсть випадає значно більше, якщо порівнювати з іншими породами зі списку, але все одно менше, ніж зазвичай.