Цей варіант, про який сьогодні ми розповімо, не поступається за міцністю звичним стежкам з бетону, а виглядає навіть цікавіше, бо має живі, нерівні обриси й природний вигляд. До того ж, це реальна економія для господарів, бо не доведеться замовляти купу мішків цементу, а зробити можна хоч на вихідних, з підручними матеріалами.
Перед початком робіт треба вибрати ділянку, де буде доріжка. Якщо вона буде йти між клумбами або в саду, бажано одразу передбачити бордюр, щоб уся конструкція не “пливла” з часом і не розповзлася. Можна використати пластикову або металеву стрічку, але краще бордюрний камінь. Це дасть жорсткий каркас і виглядатиме акуратно. Тепер до основного процесу!
Коли бордюр виставлений, далі робити все дуже просто. Дно траншеї, де буде стежка, вистеліть щільною плівкою або агроволокном, можна любою плівкою, обирайте те, що є під рукою. Це потрібно, щоби трава не пробивалася між камінням і не руйнувала основу. Потім іде шар піску – приблизно 5 сантиметрів. Пісок потрібно трохи змочити водою й утрамбувати. Його завдання – вирівняти основу й зробити так, щоб каміння не хиталося, а лягало щільно.
На утрамбований пісок хаотично розкладіть шматки каменю. Можна змішувати великі й маленькі, різного кольору та форми. Краще використовувати залишки плит, стару керамічну плитку, але без опуклих країв. Головне, щоб каміння було більш-менш плоске, інакше по такій доріжці буде незручно ходити. Між камінням залишаться невеликі проміжки, але це і добре, бо це зіграє нам на руку в плані естетики.
Усі ці щілини треба засипати дрібним декоративним каменем. Підійде відсів, гравій, дрібна мармурова крихта. Щоб камінці гарно “сіли” на своє місце, по закінченню всю доріжку треба полити не сильним напором води, щоб не змити камінці й пісок. Коли все просохне, доріжка буде міцна, рівна й не провалюватиметься під ногами. Потім поверхню можна додатково побити гумовим молотком, щоб доріжка була більш щільною. От і все готово!