Більшість людей використовують для консервації овочів сіль. Звісно, можна замість неї брати цукор чи оцет. Але їх якщо й додають, то зазвичай разом з сіллю, а не окремо. Але якщо для готування звичайних страв майже байдуже, яку сіль брати (головне, щоб їстівна), то для консервації потрібно використовувати виключно “чисту”. Тобто не має бути ніяких добавок. Наприклад, йодована сіль для заготовок не підходить. Вона може погано впливати на колір та смак продуктів, а ще скорочує терміни зберігання. І через реакції в банках з них навіть кришки можуть позлітати.
Також дуже небажано брати сіль з антизлежувачами. Для звичайної кулінарії така сіль навпаки хороша, оскільки з часом не починає кам’яніти, як звичайна. Але під час реакції з кислотами (оцет чи лимонний сік) і деякими іншими продуктами вона може впливати на смак продуктів, їхній колір та консистенцію. Наприклад, огірки, які повинні бути зеленими та хрумкими, можуть ставати м’якими та блідими. Також в банках може з’являтися осад чи дивна плівка зверху. Знову ж, через реакції в банках кришки можуть здуватися та навіть зриватися, якщо вчасно не помітити.
Сіль “екстра” – це досить суперечливий вибір. З одного боку, вона дуже класна: дрібна, максимально очищена, не містить непотрібних домішок. Тобто її можна брати для консервації. Але тільки тоді, коли ви впевнені у тому, що в складі немає нічого зайвого. Якщо ж ні, то беріть звичайну кам’яну сіль без додавання йоду. Тобто якщо в упаковці вона десь “злиплася” грудками, а в складі не вказано нічого зайвого, то ця сіль ідеально підходить для закруток.