Сьогодні дедалі популярнішим стає вивчення рідної мови та спілкування українською в побуті. Сотні тисяч людей, які звикли все життя використовувати російську, починають активно розвиватись у мовному питанні. Втім, одна річ почати спілкуватись солов’їною, інша річ – послуговуватись фразеологізмами, які збагачують та урізноманітнюють вашу мову.
Пропонуємо легкий, але дуже цікавий тест – спробуйте вгадати, що означають ті чи інші усталені словосполучення. Дуже добре, якщо ви знаєте відповідь на кожне з наступних питань. Втім, ще краще, якщо не знаєте, адже в такому випадку сьогодні ви збагатите свій словниковий запас, а людям, які вас оточують, буде приємніше з вами спілкуватись.
Цікавий тест на знання фразеологізмів в українській мові“Розумний, здібний з нього хлопець, от тільки наче ні керма в нього, ні вітрил”
Як думаєте, що означає фразеологізм “ні керма, ні вітрил”, використаний у цьому реченні? У прикладі мова йде про юнака, який відрізняється талантом і розумом, втім не вміє себе контролювати. Цей фразеологізм означає неврівноважену людину. Крім того, таких людей можна описати, користуючись сталими виразами, як от, наприклад, “має гарячу голову” або “він/вона слабі на утори”.
“От як може чоловік жити, коли має олію в голові!” (М. Стельмах)
А ось у цьому випадку український письменник і драматург Микола Стельмах наводив приклад людини зі зразковим життям. На думку поета, досягти таких успіхів він зміг, оскільки є розумним, кмітливим і розсудливим. Отже, фразеологізм “мати олію в голові” означає бути розумним.
“Хлопець не зразу впізнав у ньому прилизаного чепуруна оберлейтенанта Брандта. Видно, бачив смаленого вовка” (В. Большак)
Якщо хтось говорить вам, що ви, певно, бачили смаленого вовка, сприймайте це як комплімент. Річ у тім, що цей фразеологізм характеризує досвідченість та обізнаність у житті, себто, ви пережили достатньо випробувань і стали мудрими.
Спробуйте відгадати, що означають ті чи інші фразеологізми“Зі школи його витурили, спасибі, що у школу-інтернат направили, а то давав би по місту горобцям дулі” (Ю. Збанацький)
У цьому реченні герой одного з творів українського письменника Збанацького потішився, що хлопця направили до школи-інтернату, оскільки в іншому разі він би бив байдики або ж ходив би без діла. Фразеологізм “давати горобцям дулі” означає байдикувати.