Деякі види хвойних залишаються вразливими до сонячних опіків упродовж усього життя, тому їх доведеться вкривати постійно.
Важливо правильно підбирати рослини для свого саду, зважаючи на рівень освітлення ділянки. Варто визначити, який відсоток дерев потребуватиме укриття. Ми, наприклад, віддаємо перевагу видам, стійким до сонячного випромінювання. До них належать деякі сорти туї західної, ялини колючої та окремі форми ялівців.
Головне правило — спочатку потрібно створити основу саду зі стійких порід, а потім можна доповнити його культурами, схильними до опіків. Причому це «горіння» не обов’язково виникає щороку. У деяких хвойних воно з’являється лише після того, як рослина досягає певної висоти, наприклад, понад метр, тобто після 7-10 років росту. Знаючи ці нюанси, можна адекватно спланувати розташування рослин, щоб уникнути втрат у майбутньому.
Фізіологічний стан хвойних відіграє важливу роль. Протягом сезону рослини необхідно регулярно підживлювати: дорослі екземпляри — 1-2 рази, а молоді, щойно посаджені, — щомісяця. Обов’язкові обробки кореневими стимуляторами сприяють розвитку потужної кореневої системи. Позакореневі підживлення проводять до 3-4 разів на місяць, особливо якщо необхідно відновити рослину після зими або стимулювати її ріст.
Щоб підвищити стійкість хвойних до стресових умов, застосовують амінокислоти та препарати, які покращують процеси дихання й укорінення. Це особливо важливо в перші 2-3 роки після посадки, незалежно від кліматичної зони.
Щодо методів захисту, то укриття можна створити за допомогою мішковини, маскувальної сітки, картону або агроволокна. Важливо, щоб укриття не прилягало надто щільно до крони й забезпечувало достатню вентиляцію. Також можна встановлювати спеціальні світловідбивні екрани, особливо якщо сад ще молодий і в ньому немає великих дерев, які створюють природну тінь.
Додатково можна використовувати біологічні чи хімічні препарати, що відбивають світло. Проте їх варто застосовувати лише після стабілізації мінусових температур, зазвичай у грудні. Нанесення таких препаратів відбувається в кілька етапів, із проміжками 3-4 дні, щоб створити захисний шар на хвоїнках. Важливо оновлювати цей захист після снігопадів, крижаних дощів або інших погодних впливів, які його зменшують.
Щоб мінімізувати ризики весняного висушення хвої, необхідно забезпечити комплексний догляд протягом усього року. Важливу роль відіграє вологозарядний полив, який починають ще в серпні-вересні, проводячи його 3-4 рази. Це допомагає рослині накопичити вологу й увійти в зиму у стабільному стані.
Якщо в саду планується велика колекція хвойних, рекомендується звернутися до спеціалістів, які допоможуть правильно спланувати розташування рослин, з урахуванням руху тіні взимку. Наприклад, варто оцінити, як змінюється затінення ділянки в грудні, січні та лютому, особливо в період із 11:00 до 16:00.
Додатковий захист можуть створювати природні ширми — декоративні плакучі яблуні, берези або колоноподібні ялівці, які не схильні до опіків. Важливо не просто заповнювати вільні місця у саду, а ретельно продумувати структуру посадок. Тільки так можна забезпечити довговічність хвойних дерев, які зможуть рости 20 років і більше.