Декоративно-листяні чагарники — невибагливі, але водночас унікальні і привабливі.
Декоративно-листяні чагарники можна поділити за характером забарвлення на кілька груп: строкато забарвлені (з білою та жовтою варієгатністю), жовтолисті та пурпурнолисті. Найменш поширеною є строката група. До неї належать, зокрема, чубушник звичайний “Варієгатум”, білий дерен із численними сортами (приблизно десять видів), а також варієгатні сорти барбарису Тунберга та калини гордовиної. Ці рослини досить стійкі й чудово підходять для створення садових композицій.
Жовтолисті чагарники представлені такими рослинами, як дерен білий Ауреа, жовтолисті сорти пухироплідника (висотою від 1 до 2 м), калина гордовина Ауреа, чубушник вінцевий Ауреа та японська спірея з різноманіттям сортів висотою 30–40 см. Ці рослини чудово підходять для садів різної площі.
Однак кожна група декоративно-листяних чагарників має свої особливості. У пурпурнолистих сортів можливе вигоряння забарвлення, а у жовтолистих у липні може спостерігатися підгоряння листя, що спричиняє його коричневе забарвлення. Особливо це помітно в періоди посухи. Водночас жовтолистий пухироплідник є дуже стійким і не страждає від подібних проблем.
Калина звичайна (Park Harvest) та калина гордовина також можуть підгорати на липневому сонці. Декоративні чагарники нерідко приваблюють комах, тому стандартні обробки від попелиці та листогризучих шкідників рекомендується проводити на початку червня. Деякі види калини вразливі до ураження листовійкою та іншими комахами, тому для захисту застосовують препарати типу Фуфанон або Акторa.
Формування листяних чагарників слід проводити навесні, щоб уникнути ризику вимерзання. Оптимальний час для коригувальних стрижок — червень, а друга обрізка можлива в серпні. Багато чагарників швидко розвиваються, і до десятого року їх нижня частина може оголюватися, а верхівки рідшати. У таких випадках застосовують штамбові форми або проводять омолоджувальну обрізку «на пень», щоб рослина оновилася.
Зимостійкість декоративно-листяних чагарників зазвичай висока. Проте слід враховувати, що нові сорти не завжди повністю досліджені. Наприклад, деякі спіреї мають низьку стійкість до морозів, тому їх варто висаджувати з обережністю або бути готовими до їх заміни.