Ця технологія вже понад десять років активно використовується дачниками та городниками. Вона зарекомендувала себе як зручна та результативна, хоча з часом з’явилися деякі практичні доповнення, що роблять її ще ефективнішою. Сподіваємось, цей матеріал стане у пригоді і допоможе отримати багатий урожай.
З роками будь-яку суничну грядку потрібно оновлювати, адже рослини старіють і втрачають врожайність. Крім того, постійно з’являються нові цікаві сорти, які городники прагнуть випробувати. Саме тому настає момент, коли необхідно закладати нову грядку.
На перший погляд технологія вирощування суниці на нетканому матеріалі може здатися складною. Насправді ж основні зусилля знадобляться лише на етапі створення самої грядки. У подальшому догляд за рослинами стане набагато простішим: бур’яни майже не турбуватимуть, а поливи та підживлення можна буде проводити рідше.
Нетканий матеріал виконує одразу кілька важливих функцій. По-перше, він слугує чудовою мульчею, яка зберігає вологу в ґрунті та запобігає її випаровуванню. По-друге, основна перевага цього способу — боротьба з бур’янами. Якщо землю правильно підготувати, проблем із небажаною рослинністю практично не виникне. А ще — ягоди залишаються чистими, адже не торкаються землі. Їх можна зірвати прямо з грядки й сміливо пригостити дітей або з’їсти самому.
Підготовка місця для такої посадки потребує уваги. Ґрунт обов’язково перекопують і ретельно очищають від коренів бур’янів. Дехто готує грядку з осені, обробляючи її навесні гербіцидами. Проте більшість городників віддають перевагу механічному очищенню.
Далі вносять добрива — як мінеральні, так і органічні, залежно від уподобань. Землю ретельно розрівнюють і трохи ущільнюють, уникаючи утворення ямок та горбків, адже саме в них згодом можуть проростати бур’яни.
Наступний етап — укладання нетканого матеріалу. Зазвичай використовується чорний укривний матеріал щільністю 60 мікронів. Важливо правильно його зафіксувати. Матеріал має бути добре натягнутий і щільно притиснутий до ґрунту. Для цього застосовують спеціальні дужки, електроди чи навіть старі міцні жіночі шпильки. Якісне кріплення запобігає зсуву матеріалу під час вітру чи догляду за рослинами.
Після цього у матеріалі роблять лунки — найзручніше хрестоподібні надрізи. Вони дозволяють підвернути краї всередину, формуючи місце для посадки розсади. Також саме хрестоподібний розріз запобігає накопиченню землі та бур’янів біля рослини.
Саджанці суниці висаджують так само, як і на звичайну грядку — серцевину залишають на рівні ґрунту. Заглиблювати її не можна. Після посадки рослини поливають, додаючи до води, наприклад, гумат калію для кращого укорінення. За бажанням у лунки можна додати мікоризу для покращення розвитку кореневої системи.
Відстань між рослинами залежить від сорту. Для потужних кущів, таких як «Купчиха», у міжряддях залишають близько 70 сантиметрів, а між самими рослинами — не менше 30 сантиметрів. Це дозволяє уникнути загущення і сприяє гарному врожаю.
Зверху на нетканий матеріал рекомендується додатково укласти шар соломи. Це рішення має кілька переваг. По-перше, під час поливу чи дощу частинки ґрунту все одно можуть потрапити на ягоди. Солома захищає плоди, зберігаючи їх чистими. По-друге, в спекотне літо чорний матеріал сильно нагрівається, що може негативно вплинути на кореневу систему рослин. Світлий мульчуючий шар соломи запобігає перегріванню ґрунту, зберігає природну вологість і додає естетики грядці.
Важливо укладати солому досить щільно та товстим шаром. Лише в цьому випадку вона стане додатковим бар’єром для бур’янів. Невеликий декоративний шар такої функції не виконає.
Садівники, які практикують цей метод, відзначають його численні переваги. Хоча, звичайно, є й ті, кому така технологія не до вподоби. Обговорення подібних методів допомагає обмінюватися досвідом і виробляти найбільш ефективні підходи до вирощування суниці.
Якщо маєте власну думку чи досвід використання цієї технології — діліться в коментарях. Разом можна знайти найкращі рішення та дати корисні поради початківцям.