Компостна купа – це не просто місце для кухонних і садових відходів, а справжнє “золото” для ваших культур. Якщо створити ідеальні умови, корисне добриво можна отримати не за рік, як буває у більшості, а вже за місяць. Городники діляться своїми секретами.
Перш за все, важливо правильно обрати місце. Компост не любить прямих сонячних променів, тому краще розмістити його в затіненому куточку саду, де є хороший дренаж. Ідеально, якщо конструкція буде відкритою для доступу повітря – наприклад, каркас із сітки або дощок розміром приблизно метр на метр. Така форма дозволяє купі “дихати”, а це одна з ключових умов швидкого дозрівання.
Успіх компостування залежить від правильного балансу вмісту. Те, що прийнято називати “зеленим” – трава, свіжі городні відходи, лушпиння, молодий бурʼян, гній – багате на азот, який потрібен мікроорганізмам для активної роботи. А “коричневі” компоненти – сухе листя, папір, картон, тирса – постачають вуглець.
Найкраще, коли ці компоненти чергуються шарами: на 20 сантиметрів зеленої маси варто дати близько 10 сантиметрів сухого матеріалу, а зверху присипати все тонким шаром землі або готового компосту, щоб запустити процес. Крупні фрагменти бажано подрібнювати – чим менші шматочки, тим швидше відбудеться розкладання.
Раз на тиждень купу потрібно перевертати вилами, щоб забезпечити доступ кисню. Якщо маса стала надто сухою, її слід злегка зволожити звичайною водою або настоєм трав – наприклад, із кропиви та дріжджів. Це додатково активізує усі живі організми для старанної “роботи”.
Ще один перевірений спосіб прискорити процес – додати трохи цукру або спеціальний біоактиватор із магазину. Завдяки цьому мікроби працюють активніше, і вже за три-чотири тижні маса перетворюється на пухкий компост. Користуйтеся!