Півонії – одна з тих квітів, що у багатьох асоціюється саме з дитинством. Великі, пишні, ароматні – вони росли майже біля кожної сільської хати. Їхній солодкуватий, густий запах заповнює усе навколо й довго тримається в повітрі. Варто лиш пройти повз клумбу з півоніями, і одразу накриває хвиля знайомого аромату. Якщо плануєте садити їх у себе на клумбі – оберіть сонячну ділянку з добре дренованим ґрунтом.
Не менш ностальгічний аромат має матіола, варто посіяти і час від часу поливати, щоб вона тішила своїм ароматом. Матіола наче створена для того, щоб зустрічати теплі літні сутінки на веранді. Її запах важко описати – він ніжний, але насичений, і одразу викликає образи далекого безтурботного літа.

Про чорнобривці також гріх не згадати. Їхній терпкий, пряний запах не всім подобається, але він – безумовний символ дитинства для багатьох. Чорнобривці висаджували і продовжують висаджувати вздовж доріжок, біля грядок, у рядочках на межі ділянки. На щастя дачники продовжують цю традицію, тому пройшовшись по вулицям у селі чи на дачі ви точно відчуєте цей неповторний аромат.
Флокси – ще один аромат з минулого. Їхній медовий запах, що витає над квітником у серпні, асоціюється з останніми теплими днями літа. Ці квіти ростуть густими кущами, утворюючи кольорову “ковдру”, і мають дивовижну здатність переносити думками у безтурботні часи, коли все здавалося простим і зрозумілим.

І, звичайно, не можна забути про лілії. Їхній запах сильний, трохи химерний, але дуже впізнаваний. У багатьох садах вони займають почесне місце не лише через красу, а й через те, що їхній аромат довго тримається в повітрі. Лілії можна зрізати для букетів, і саме цей запах першим зустрічає у кімнаті, коли заходиш з вулиці.