Компостна купа – це можна сказати “лінивий” варіант, який не потребує зайвих дій зі сторони дачника. Зібрав листя, бурʼяни, кухонні залишки – все це склав у кутку городу, і хай собі лежить та перегниває. На сонці купа добре прогрівається, особливо зверху, і тому рештки швидше перетворюються на добриво. Вона проста у доступі – до неї легко додавати нові інгредієнти, перевертати та слідкувати за її станом.
Але якщо погода суха, компост у купі може пересихати, тоді доведеться іноді поливати його. А ще – запах. Коли тепло і вітряно, іноді “аромати” долітають туди, де зовсім не хочеться їх відчувати. І всіляка живність також може зацікавитися вашою ділянкою. Коти, їжаки, пташки – це ще пів біди, але іноді й не такі приємні “гості” зʼявляються.
А от компостна яма – це вже більш серйозний підхід до справи. Туди теж складають органічні відходи, але майбутнє добриво знаходиться під землею або у спеціальних ємностях. Яма краще тримає вологу, не так пересихає, запахів майже немає. І температура там стабільніша – перегниває все рівномірно. Особливо зручно, коли літо спекотне, тоді в ямі компост не висихає, як у відкритій купі.
Але є і свої нюанси, які варто мати на увазі. Якщо викопати яму надто глибоко – потім незручно перемішувати усі складові. А якщо не дуже глибоко – яма надто швидко заповнюється. І ще один момент: якщо місце невдале й туди стікає дощова вода, то замість компосту може вийти “каша” з дуже неприємним запахом.
Ті, хто займається городом вже не перший рік, часто комбінують ці два способи. Спершу складають усе в купу, бо це просто зручно. А коли маса вже трохи “впала” й прогрілася, переносять у яму – щоб там все дозрівало до кінця. Так компост і місця менше займає, і користі від нього більше. Обирайте свій варіант!