Червень – ідеальний час для активного догляду за овочами на грядках. Саме в цю пору багато хто радить сіяти моркву, цибулю з насіння та салат за методом загущених посадок. Цей спосіб досить простий, не потребує великих витрат і, що найголовніше, дає рясний урожай.
Моркву часто сіють густо, а вже потім проріджують. Перше проріджування, коли з’являються тоненькі паростки (їх називають “мишачі хвостики”), зазвичай робиться не для споживання, а для формування міцніших рослин. Проте вже на наступному етапі морквину можна використовувати в їжу. Проріджування проводять так, щоб між рослинами залишалося приблизно 5–6 см. Морква при такому догляді виростає великою та соковитою, її вистачає на все літо: для соків, салатів і приготування страв. Частину врожаю господині зазвичай залишають на зберігання – вона добре зберігається аж до наступного літа.
Перед тим як виривати моркву, радять добре полити грядку – так коренеплоди легше виймаються із землі. Особливо це важливо на щільних ґрунтах або коли рослини ще молоді.
Цибулю з насіння також сіють густо, а потім проріджують. На відміну від моркви, цибулю зручно проривати саме тоді, коли земля суха – так менше ризику пошкодити корінці тих рослин, що залишаються. У процесі проріджування залишають проміжки близько 4 см, а молоду зелену цибульку використовують у їжу протягом усього літа. Багато хто відзначає, що цибуля з насіння довше залишається молодою та соковитою, ніж та, що вирощується з сівка. І навіть з ранніх посівів вона добре зберігається до зими.
Звертають увагу й на те, що насіння часто не вистачає для повного засівання грядок, тому варто заздалегідь обирати упаковки із запасом. Господині радять сіяти раніше, щойно з’являється можливість вийти на грядки навесні, адже ранні посіви завжди дають кращий результат.
Щодо салату, то тут загущені посіви мають свої переваги. Салат росте густо, і завдяки цьому сам себе захищає від спеки – його листя притінює ґрунт, тому рослини довше залишаються соковитими і не стрілкуються. Сорт “Лолло Роса”, наприклад, часто вирощується саме так. Спочатку кущики невеликі, але з часом стають вищими та міцнішими. Проріджують їх, обираючи більші екземпляри для вживання, а кілька кущів залишають на насіння. Рекомендується залишати лише добре розвинені рослини, які ростуть окремо й отримують достатньо світла з усіх боків – саме з таких кущів виходять якісне насіння.
Салат – негібридна культура, тому його легко розмножувати самостійно. Якщо сорт сподобався, достатньо залишити кілька кущиків на насіння. Деякі сорти важко ідентифікувати, особливо якщо вони привезені з-за кордону, але навіть без назви можна зберегти рослину для подальшого вирощування, якщо смак та форма влаштовують.
Качанні сорти салату вимагають трохи більше уваги – їх треба проріджувати раніше, щоб формувався щільний качан. Проте господині відзначають, що качанні сорти менш зручні у вирощуванні, оскільки дозрівають одночасно і їх потрібно зібрати за короткий час. Натомість листові сорти можна споживати поступово, протягом усього сезону.
До речі, схожий метод загущених посадок добре підходить і для петрушки. Її також сіють густо, а потім проріджують разом із корінцями – так отримують красиві й сильні кущики на майбутнє.