Є два надійні способи: виростити її з насіння або переселити з городу разом із коренем.
Вирощування з насіння
Для домашнього вирощування краще підходить листова петрушка — вона швидше нарощує зелень і легше відновлюється після зрізання. Насіння варто брати свіже, не старше 2 років.
Перед посівом насіння бажано підготувати: замочування у біостимуляторі значно скорочує час очікування сходів. Це може бути натуральний розчин на основі алое, меду або готовий стимулювальний засіб. Замочують насіння на 8–12 годин, після чого злегка підсушують до сипучості.
Зауважимо, що горщик має значення, бо петрушка формує довгий стрижневий корінь, тому неглибокі миски їй не підходять. Оптимальний варіант — горщик висотою не менше 18–20 см із дренажними отворами. У широкій місткості можна сіяти рядами, залишаючи між ними простір для повітря й світла.
Ідеальний ґрунт для петрушки — пухкий і водопроникний. Його легко приготувати самостійно:
- городня земля;
- перегній або компост;
- пісок або перліт.
Усе змішують у пропорції 2:1:1. На дно горщика обов’язково кладуть шар дренажу. Насіння висівають неглибоко — достатньо 0,5–1 см, після чого ґрунт зволожують і накривають до появи сходів.
Важливу роль також відіграє тепло. До появи сходів горщик тримають у світлому місці з температурою близько +20…+22 °C. Після проростання укриття знімають, а полив роблять помірним. За таких умов перші зрізи можливі вже через 5–6 тижнів.
Переселення з городу
Для цього способу обирають здорові коренеплоди петрушки без пошкоджень і ознак гнилі. Найкраще підходять рослини середнього розміру з живою верхівковою брунькою. Саме вона дає нову зелень.
Нагадаємо, карантин у такому випадку — обов’язковий етап. Тобто перед посадкою коріння витримують окремо 7–10 днів. За цей час стає видно, чи немає небажаних “гостей” або проблем. Коріння можна злегка промити, підсушити й лише після цього пересаджувати в горщик.