Одні вважають за краще скошувати їх і закладати в ґрунт, інші залишають скошені рослини на поверхні як мульчу, а треті навіть не скошують, залишаючи сидерати на грядках до весни, де вони поступово розкладаються, збагачуючи ґрунт органікою.
Ця тема заслуговує на детальний розгляд з різних точок зору. Ті, хто підтримує перекопування, аргументують це основним призначенням сидератів. Вони покращують структуру ґрунту, допомагають обходитися без сівозміни та зменшують витрати на добрива, адже після сидератів земля отримує всі необхідні елементи. Закопування зеленої маси насичує ґрунт органікою, і чим більше цієї маси, тим родючішою стає земля.
Однак важливо враховувати, що найбільшу користь приносять сидерати, які ще не встигли зацвісти. У разі, якщо рослини вже зацвіли, їх рекомендують викопати і відправити на компост, а корені та залишки перекопати, щоб земля стала м’якою до весни.
Ще один підхід полягає в тому, щоб залишити сидерати на грядках до весни. Вони перезимують під снігом, захищаючи ґрунт від морозів, а навесні можна буде провести оранку.
Прихильники органічного землеробства дотримуються іншої думки. Вони вважають, що перекопування порушує природну екосистему ділянки. У природі рослини самі не “закопують” себе в землю, а тварини не удобрюють ґрунт безпосередньо.
Тому сидерати залишають на зиму як є, а навесні вони виконують роль мульчі. Перед посадкою культурних рослин їх зрізають плоскорізом, не порушуючи структури ґрунту.
Попри різноманіття підходів, остаточне рішення завжди залишається за вами. Орієнтуйтеся на власний досвід, умови вашої ділянки та цілі, яких ви хочете досягти.