Анестезіолог з Сіднея Роб Хеккіт одного разу прийшов на роботу в шапочці, на якій було написано його ім’я та посада. Незважаючи глузування, що посипалися з боку колег, накшталт: «Невже ти не пам’ятаєш, як тебе звати?», безглузде рішення одного лікаря врятувало мільйони життів по всьому світу.
Герой історії дуже багато часу проводить в операційних, де спостерігає одну і ту ж картину. Справа в тому, що коли у хірургічного столу крутяться відразу 15-20 медиків, керувати процесом дуже складно.
Як мінімум, важко запам’ятати усі імена, враховуючи, що в палаті постійно є новенькі інтерни, що набираються досвіду. Крім того, обличчя їх всіх закриті масками. Але ж рахунок йде не те що на хвилини — на секунди.
«Якось раз я вбіг в операційну, де у пацієнта зупинилося серце. Я відразу ж подав йому кисень і попросив медсестру приступити до непрямого масажу. Імені її я не знав, тому просто вказав на неї, а коли обернувся, то побачив, що ніхто так і не почав цього робити. Виявилося, медсестра подумала, що я звертався до стоячої за нею людини», — розповів Роб.
Лікарям було б набагато легше працювати, знаючи імена один одного. Але і запам’ятати всіх колег теж та ще задачка. Хеккіт зокрема практикує в декількох лікарнях, де зустрічає сотні людей. Звичайно, більшість з них по імені він не пам’ятає.
Втомившись від всього цього, анестезіолог придумав рішення ситуації, написавши на шапочці, як його звуть і ким саме він працює. Посада не менш важлива, оскільки інтернів часто плутають з медсестрами і просять зробити їх те, чого вони поки ще робити не вміють і знову втрачається дорогоцінний час.
Спочатку інші співробітники не розуміли нововведення Роба і посміювалися над ним, але незабаром воно набрало світовий масштаб — тисячі лікарів почали викладати свої фото в мережі з підписаними шапочками.
Цей, здавалося б, банальний крок допоможе зменшити затримку і помилки в питаннях життя і смерті, коли на рахунку кожна секунда.