Собаки працюють пастухами, поліцейськими, охоронцями, рятувальниками, поводирями і не тільки. Серед усієї цієї безлічі різних сфер хвостаті навіть зайняті в медицині. Так, на сьогоднішній день собаки-терапевти не якась там вигадка, а прогресивний метод реабілітації. Називається вона каністерапією або лікувальною кінологією. Особливо ефективно її застосування видно на прикладі дітей з особливостями розвитку, тобто з аутизмом, синдромом Дауна, ДЦП.
Ні для кого не секрет, що таким дітлахам важко контактувати з оточуючими. Аутист, наприклад, підсвідомо думає, що інша людина чекає від нього якихось дій або результатів, тому вважає за краще взагалі ні з ким не взаємодіяти. У хвостатих же немає ніяких очікувань, вони просто так дарують свою любов, увагу і тепло, а діти це відчувають. Крім того, тактильний контакт дитини з твариною робить більш ефективною її соціалізацію.
Завдяки цьому молоді люди з обмеженими можливостями в майбутньому зможуть влитися в суспільство і самостійно обслужити себе без допомоги батьків. Це дуже важливо, адже ми не вічні і мами з татами не зможуть все життя опікати своїх дочок і синів.
Взаємодія з доброзичливим псом допомагає переключити увагу, розслабитися і подолати як фізичні, так і психологічні проблеми. Саме тому каністерапія застосовується і до дорослих. Більш того, позитивні емоції від спілкування з собакою грають велику роль в самопочутті літніх людей.
Чотирилапі є таким собі мотиватором. Коли починається заняття і людина бачить пса, часто на її обличчі з’являється посмішка. Багато в чому такий вид реабілітації працює за рахунок того, що тварину сприймають як доброго друга, який в разі чого захистить тебе. Крім того, дуже часто після каністерапії багато людей загоряються ідеєю завести цуценя і заводять. Це добре для розвитку емпатії і почуття відповідальності.
До речі, для лікувальної кінології підійде не всяка собака. Найчастіше в цій сфері зайняті ретривери, лабрадори, шелті, маламути, коллі і інші породи, що відрізняються доброзичливістю і стабільним характером.