Колись її створювали в італійських селах простим нагріванням свіжого молока й додаванням кислоти. Нічого зайвого. Тільки дві компоненти й трохи терпіння. Та й сьогодні цей спосіб не втратив актуальності: він дешевий, швидкий, корисний і надзвичайно смачний.
Інгредієнти
- Молоко домашнє (непастеризоване) — 4 л
- Оцет 9% — приблизно 8 столових ложок (кількість може варіюватися, а можна замінити лимонним соком)
Приготування
Почніть, звісно, з молока. Нагрівайте його у великій каструлі до стану, коли тепло відчувається виразно, але абсолютно не обпікає. Температура має бути такою, щоб палець витримував занурення. Уникайте перегрівання — від цього залежить текстура сиру.
Далі — зніміть каструлю з вогню й почніть додавати оцет по одній столовій ложці, постійно помішуючи молоко. Продовжуйте, поки не з’явиться чітке розділення на щільну білувату сирну масу та світло-жовту прозору сироватку. Рухайте ложкою так, ніби збираєте сир у м’яку грудку. Якщо використовуєте лимонний сік — дія така сама.
Тепер зберіть сирну масу руками чи шумівкою і легко відтисніть. Обминайте шматок, поки він не стане щільнішим і не втратить зайву сироватку.
Потім прогрійте сир у гарячій сироватці та сформуйте кульки. А точніше — підігрійте сироватку, яка залишилася, майже до кипіння, після чого опустіть у неї сир і починайте розтягувати його — декілька разів складіть та знову розтягніть. Маса стане еластичною, гладенькою й однорідною, а тоді сформуйте або одну велику кулю, або кілька маленьких.
Після того опустіть свіжу моцарелу в дуже холодну воду. Це “закриє” структуру, зробить кульки пружними та більш зручними для нарізання.
Готово! Свіжа моцарела не лише пахне молоком, а й дарує відчуття неспішної кулінарної гармонії. Дві компоненти й кілька хвилин — такий рецепт міг би й не пережити тисячоліття, якби не був досконалим.