Хрумтітиме 9 місяців і живіт “крутити” не буде: пропорції для квашеної капусти + 1 правило безпечної закуски

Як відомо, квашена капуста вперше з’явилася на території сучасної України орієнтовно понад 1000 років тому. Втім, незважаючи на такий вік, величезна кількість людей і досі полюбляє подавати цю страву до столу.

При цьому, як виявилося насправді, мало кому відомо, що це не просто звичайний харчовий продукт, а справжнє джерело різноманітних вітамінів та корисних бактерій. Про це розповіли досвідчені кулінари.

Так, наприклад, за словами фахівців, приготувати цю страву можна таким чином, щоб зробити її максимально корисною. Зокрема, для цього необхідно обов’язково дотримуватися буквально кількох простих правил.

Спершу, для квашення капусти в трилітровій банці, візьміть 4 кілограми пізніх сортів капусти, 3 моркви та 90 грамів кам’яної солі. Почніть із нарізки капусти тонкою соломкою та натріть моркву на великій тертці. Потім овочі змішайте у великій посудині з додаванням солі.

А для того, щоб отримати сік, обережно розминайте овочі руками або товкачем. Після цього щільно укладіть капусту в банку шарами, утрамбовуючи кожен шар, щоб випустити зайве повітря.

Не забувайте, що продукт почне бродити і підніматися, тому залиште трохи вільного простору – цілком достатньо приблизно 5-7 сантиметрів.

Далі вам знадобиться марля або бавовняна тканина, якою накрийте шийки банки. Після цього продукт, що зазвичай готується від 3 до 4 днів, помістіть у тепле місце з постійною температурою 20-22 градуси.

При випусканні зайвих газів користуйтеся чистими дерев’яними паличками. Щойно бульбашки перестануть активно утворюватися, а страва набуде специфічного кислуватого аромату, її можна вважати готовою. Для подальшого зберігання використовуйте герметичну тару, яку потрібно помістити в холодильник або льох, підвал тощо.

Експерти також зазначили, що під час ферментації в капусті зберігається вітамін С і розмножуються пробіотичні мікроорганізми. Саме вони позитивно впливають на мікрофлору кишечника, зміцнюють імунітет і поліпшують засвоєння їжі.