Головною перевагою кмину є його здібність ароматизувати різні страви: ковбаси, сири, соуси й таке інше. У складі знаменитої приправи карі він займає почесне місто. Його насіння використовують й самостійно у різних маринадах до оселедцю, м’яса, капусти. Він також пасує грибам та свіжим овочам у салатах. З нього навіть навчилися робити олію.
З точки зору лікування відомо, що насіння цієї рослини дуже ефективне при метеоризмі та здутті живота. Причому не тільки дорослі можуть лікуватися ним, а й зовсім маленькі діти, тому що він м’яко бореться зі шкідливими бактеріями. З цією метою готують такий настій: 1 столову ложку кмину заливають 1 склянкою окропу. Потім це запарюють на водяній бані, охолоджують та проціджують.
Цю рідину приймають 4-6 разів на день. Окрім того, його здавна призначають жінкам, які годують молоком немовля, для того, щоб підвищити лактацію. Допомагає він при захворюванні верхніх дихальних шляхів тим, що сприяє відкашлюванню. Відомі також його тонізуючи та заспокійливі властивості. Отже завдяки своїй дії кмин входить до складу багатьох лікарських трав’яних зборів. Так, змішавши у рівних пропорціях кмин, корінь валеріани, кропиву та кріп, а потім 2 столові ложки суміші заливши окропом та настоявши 30 хвилин, ви отримаєте чудовий заспокійливий засіб. Його потрібно приймати 2-3 рази на день.
Але, як і будь які ліки, він має деякі протипоказання. Не треба вживати його хворим на діабет, вагітним, людям, в яких виявили гастрит, жовчнокам’яну хворобу. Тому перед тим, як ви вирішите приймати кмин з метою лікування, необхідно перевіритися та порадитися з лікарем.