Як тільки сніг зійде, приступаємо до роботи:
- обрізаємо засохле і мертве листя;
- прибираємо стару мульчу;
- присипаємо землею, якщо частина коренів полуниці видима із землі (головне тут – не засипати середину кущика, точку зростання);
- обрізаємо зайві вуса.
Без цього годувати безглуздо.
Перше підживлення
Перший раз полуницю удобрюємо для того, щоб вона набрала більше зеленої маси і правильно розвивалася. Для цього в середині квітня вносимо під неї азотні добрива. Розчин карбаміду (сечовини) – 1 чайна ложка на відро, яке розливається приблизно по 1 кв. м ділянки.
Розчин нітроамофоски (столова ложка на відро) – по півлітра на кожен кущик.
Аміачна селітра – розкладаємо гранули у міжряддях, приблизно жменю на квадратний метр.
Настій курячого посліду (приблизно літр за обсягом на відро води, настоювати три дні, потім розбавити чистою водною) – півлітра на рослину.
Компост – скільки не шкода, їм передозування не влаштуєш; компост просто розсипаємо по ділянці. Є маленька хитрість: селітру потрібно вносити, дивлячись на прогноз погоди. Якщо очікується дощ, саме час попрацювати.
Друге підживлення
Вдруге підгодовуємо полуницю, коли з’являються бутони. Тут зайвий азот не потрібен, важливо додати калію. Як підживлення використовуємо щось із цього списку:
- калійна селітра (чайна ложка на відро);
- зольний настій (200-300 г деревної золи залити водою кімнатної температури, перемішати й дати настоятися 3 дні);
- нітрофоска (столова ложка на відро).
Третє й останнє підживлення
Коли полуниця зацвіла і почала зав’язуватись (зазвичай це буває наприкінці травня), вносимо бір. Він потрібен для того, щоб ягоди були великими та міцними. Для цього чайну ложку борної кислоти розводимо у відрі води та отриманим складом обприскуємо листя полуниці з розрахунку 10 літрів на квадратний метр ділянки. Після обробки бором полуницю не чіпаємо до осені. Під час дозрівання ягід будь-які підживлення вже заборонені.