Проводяться складні аналізи ґрунту і навіть зеленої біомаси. Все потрібно вносити, знову ж таки, з ювелірною точністю. Можна наслідувати складні схеми, можна намагатися дотримуватись основних принципів, орієнтуючись на співвідношення основних елементів у підживленнях. Але, якщо ми вирощуємо не поля безкраї, а зовсім небагато малини – не хочеться складнощів.
Простіше, і швидше. Щоб без клопоту просто взяти та зібрати гарний урожай. Виходить так не завжди: все ж до малини правильний підхід потрібен. І часто сортова малина кисла, невелика. І що особливо неприємно – “тече” після збору. Або під час: ягода надто соковита, водяниста. Та й на смак – одна кислинка, немає багатогранного яскравого смаку. Ми дійшли висновку: “для себе” можна малину підгодовувати і простіше, без “танців із бубном”.
Підживлення №1
А це не зовсім весняне підживлення. Вноситься з осені. А це органіка, так: перегній. Мульчуємо прикореневу зону, можна й міжряддя. Але, до першого снігу. Шар перегною – до 10-15 см. Поверх легкий шар сухої землі. Перше весняне підживлення малині забезпечене. І на випадок малосніжної зими, що у нас не рідкість – це утеплення коріння, захист. З талими водами весь комплекс органіки, що повністю розклався, йде в ґрунт, і повністю доступний корінням. Це і азот, фосфор, калій, це багатий комплекс мікроелементів.
Підживлення №2
Мінеральне підживлення для щільних ягід, які не течуть і солодкі. А елемент, який відповідає за щільність ягід, за суху малину, що не пускає сік прямо в руках під час збору – це калій. Він зміцнює стінки мембран клітин, затримує вологу в них – це плюс до соковитості ягід. І до щільного, міцного листа, міцних пагонів. Підвищує жаростійкість, зимостійкість.
А ще малині потрібний фосфор. В принципі, його достатньо і в органіці. Тому, нехай це буде монофосфат калію: фосфор + калій. Вноситься з поливом, 7 г/10 л – класична норма внесення. Можна і просто внести сульфат калію (до 15-20 г/10 л). Або будь-яке калійне добриво. Або інший комплекс елементів, але з мінімальною кількістю азоту. Азот у малини є, отримала з перегноєм вона його. А надлишок, особливо під час і після цвітіння, на момент зав’язування ягід – шлях до водянистої ягоди та не великої.