Задування свічок на торті під час святкування дня народження — це звичай, знайомий кожному з дитинства. Але чому ж саме задувають свічки й загадують бажання? Давайте розберемося, як і чому виникла ця традиція.
Цей звичай має коріння у давньогрецькій культурі. Греки присвячували свічки Артеміді, богині місяця. У день її народження на храмовий вівтар приносили круглий медовий пиріг, форма якого символізувала місяць. По краях пирога розташовувалися свічки, що своїм мерехтінням нагадували місячне світло. У такий спосіб греки виражали шану богині та її силі.
Згодом цю традицію перейняли середньовічні німецькі селяни. Вони додали до звичаю нові елементи: на торті розміщували свічки за кількістю років іменинника, а також одну додаткову свічку, що символізувала життєве світло. Свічки повинні були горіти до того моменту, поки торт не з’їдять повністю. Якщо якась із них згасала, її замінювали новою, щоб зберегти магічну силу полум’я.
Полум’я свічок завжди вважалося містичним, подібним до жертовного вогню. Вважалося, що задування свічок і загадування бажання створює особливий дим, який стає своєрідним посланцем до богів. Згідно з іншою вірою, ця дія також пов’язана з ангелом-охоронцем. Якщо іменинник задував усі свічки за один раз, це вважалося знаком, що ангел прийняв його послання, і бажання неодмінно здійсниться.
Торт зі свічками став символом життя й здійснення мрій, тому цей звичай прижився та став популярним у всьому світі. Сьогодні ця традиція несе більше святковий і розважальний характер, але її магічне значення й досі надає їй особливого шарму.