Кожна господиня готує паски за своїм рецептом, але майже в усіх рецептах є дріжджі, і тут постає питання: які використовувати – сухі чи живі? Одні кажуть, що тільки пресовані, інакше тісто не таке “живе”. Інші впевнено печуть на сухих і отримують супер-результат. Насправді і ті, і інші мають рацію – просто кожен варіант має свої тонкощі, і вибір залежить від того, що вам зручніше і до чого ви звикли.
Живі пресовані дріжджі раніше завжди використовували наші бабусі. Вони дають тісту трохи кислуватий (в хорошому сенсі) аромат, який і є признаком “справжньої” паски. Живі дріжджі працюють активніше, тісто підходить добре, але вони примхливі, це треба розуміти. Вони мають бути свіжими, це дуже важливо. Старі або неправильно збережені не зроблять свою роботу, і тісто не підійде, а зберігати їх треба тільки в холодильнику.
Сухі дріжджі – найкращий варіант для вас, якщо ви печете рідко або не хочете ризикувати. Вони зберігаються довго, їх можна тримати про запас вдома і вони завжди дають передбачуваний результат. Сухі дріжджі спочатку треба розчинити у теплій воді з цукром і почекати поки зʼявляться бульбашки – це знак, що вони працюють.
Головна різниця між живими і сухими – кількість. Якщо рецепт розрахований на живі дріжджі, для сухих беруть приблизно втричі менше за вагою. Тобто на 50 грамів живих дріжджів потрібно близько 17 грамів сухих. Якщо переплутати пропорції – тісто або не підійде, або підійде занадто швидко, перебродить і буде з різким запахом дріжджів.
Для паски, враховуючи що тісто важке (багато яєць, масла і цукру) – живі дріжджі справляються трохи краще, бо мають більше сили підняти таку здобу. Але якісні сухі дріжджі теж дають гарний результат, якщо дотримуватися пропорцій і не поспішати з підходом тіста.