Буряковий квас давно відомий в народі своїми лікувальними властивостями. Колись в селах його варили цілий рік, особливо на великі свята та під час посту. Зараз цей напій знову стає популярним, бо допомагає налагодити роботу шлунку без таблеток.
На три літри квасу знадобиться три середні буряки. Краще брати темні сорти, оскільки вони солодші та соковитіші. Буряки треба добре вимити щіткою, але не чистити. Нарізати тоненько, щоб швидше пустили сік. Можна соломкою або кружальцями — як зручніше.
Банку для квасу краще брати скляну, трилітрову. На дно обов’язково треба покласти скоринку житнього хліба, бо без неї квас не забродить як слід. Дехто додає часник та зелень для смаку. Нарізані буряки складають у банку і заливають водою, лишаючи трохи місця зверху, щоб квас міг “грати”. Якщо ж залити воду до кінця, то вона потім може збігти.
Зверху банку затягують марлею в кілька шарів, ставлять у тепле місце, але не на сонце. За декілька днів з’являються бульбашки, які означають, що почалося бродіння. Квас набуває приємного кислуватого запаху. Тоді його треба процідити через марлю і розлити по пляшках.
У холодильнику квас може стояти до двох тижнів. На дні збирається осад, який є нормальним, але його можна виливати, якщо не хочете пити. Якщо квас постоїть при кімнатній температурі, швидко скисне і зіпсується. Тому краще тримати пляшки саме в холоді.
Пити квас найкраще вранці або в обід, за пів години до їди. Спочатку по пів склянки, а коли організм звикне, то можна й по цілій. Не варто пити на ніч — буряковий квас може викликати проблеми з засинанням. І краще взагалі не давати цей напій дітям до трьох років.
Квас із буряка доречний при поганому травленні. Він налагоджує роботу кишечника і покращує апетит. В ньому міститься багато вітамінів та мінералів, котрі добре засвоюються організмом. А при регулярному вживанні зникає важкість у шлунку.