Потрібно правильно обрати місце для посадки, внести всі необхідні добрива, а також регулярно підживлювати і поливати рослини.
Першочергове значення при виборі місця для троянд має освітленість. Вони є світлолюбними рослинами, тому краще ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках, захищених від сильних вітрів. У тіні троянди витягуються, формують слабкі пагони, менш активно цвітуть і частіше уражаються шкідниками та хворобами. Важливо також враховувати рівень ґрунтових вод — він не повинен бути вищим за 80–120 см, адже коренева система щеплених троянд може проникати на глибину понад метр.
Не менш важливою є кислотність ґрунту. Оптимальний рівень рН для троянд становить 6,0–6,5. Якщо ґрунт має підвищену кислотність, восени рекомендується внести вапно або доломітове борошно. Посадку проводять навесні, коли починається активний рух соку. Ями для саджанців викопують глибиною 60 см і діаметром 70 см. На родючих ґрунтах їх можна робити меншими. У посадкову яму додають перегній або компост (5–6 кг), суперфосфат (60–80 г) та калійні добрива (10–20 г). При посадці важливо правильно розмістити коріння саджанця, а місце щеплення заглибити на 6–8 см.
Якщо ґрунт добре удобрений, у перший рік підживлення не проводять. Однак починаючи з другого року троянди потребують регулярного внесення добрив. Сорти з ремонтантним цвітінням, такі як чайно-гібридні, грандіфлора, флорибунда, мініатюрні та поліантові троянди, за сезон випускають 3–4 нових пагони, виснажуючи ґрунт.
Підживлення проводять не менше чотирьох разів за сезон. Перше підживлення здійснюють навесні, коли рослини починають активно рости. У цей період рекомендується використання розчину коров’яку з додаванням азотних добрив: на 10 л води беруть 1 л коров’яку та 15–20 г карбаміду.
Друге підживлення проводять після першої хвилі цвітіння. До того ж розчину додають фосфорні та калійні добрива — 20–30 г суперфосфату та 10–15 г сульфату калію. Такий самий склад можна використовувати і для третього підживлення після повторного цвітіння. При частішому внесенні добрив слід відповідно зменшувати їх концентрацію.
За відсутності органічних добрив можна використовувати лише мінеральні. Добре себе зарекомендували комплексні добрива для квіткових рослин, що містять макро- і мікроелементи, а також стимулятори росту. Вони підходять як для кореневих, так і для позакореневих підживлень.
Четверте підживлення проводять наприкінці сезону. У цей період з нього виключають азот, адже він стимулює ріст пагонів, що може зашкодити рослинам перед зимівлею. Для зміцнення рослин та підвищення їхньої зимостійкості використовують фосфор і калій. Восени на ґрунт рівномірно розкидають компост або перегній (3–4 кг на 1 м²), додають суперфосфат (50–60 г) і хлористий калій (15–20 г). Після цього добрива загортають у ґрунт перекопуванням.
У суху погоду не слід забувати про полив. При пересушуванні ґрунту рослини не отримують достатньо вологи, а разом із нею й поживних речовин. Поливати троянди потрібно рясно, але не надто часто — приблизно раз на тиждень. Важливо, щоб волога проникала глибоко в кореневий шар.