Самі знаєте, попелиця кожного сезону почувається на грядках — наче вдома. Сіро-зелена армія невидимців обліплює ніжні пагони, висмоктує соки з молодих листочків, притягує мурах й таким чином змушує людину бігти по хімію. Та чи варто розпорошувати отруту там, де росте їжа і дихає природа? Насправді попелицю можна зупинити розумно: без аерозолів, без шкоди для себе, птахів і метеликів. Ось кілька способів.
Настій часнику
Найперше, чого попелиця терпіти не може — це запах часнику. І на тому можна зіграти. Для настою беруть 100 грамів дрібно нарізаного або розчавленого часнику, заливають 1 літром води й настоюють добу. Потім проціджують і розводять у співвідношенні 1:10. Таким “коктейлем” обприскують уражені рослини з обох боків листя.
Мило і вода
Звичайне господарське мило — виручає завжди. 100 грамів мила розчиняють у відрі води й обприскують цим розчином рослини. Мильна плівка обволікає тільце попелиці й ускладнює їй дихання. Це не отрута, а метод фізичної боротьби: чисто, безпечно, ефективно.
Перець, попіл і гірчиця
У кожної з нас в коморі знайдеться хоча б щось із цього списку. Настій червоного перцю (сухого або свіжого), золи або гірчиці — ще один дієвий метод. Наприклад, столову ложку гірчиці заливають літром води, настоюють 24 години й обробляють уражені місця.
Запросити сонечко й синицю
Ви також можете покластися на природу. Сонечка, златоглазки, синиці, горобці — природні вороги попелиці. Якщо висадити поруч із грядками кріп, календули, м’яту або настурції, то ці рослини приваблять хижих комах. А ще можна повісити годівнички чи будиночки для пташок. Така екосистема тримає баланс без участі хімії.
Попереджати, а не лікувати
Річ у тому, що попелиця обирає ослаблені, виснажені пагони. Тож варто уникати надмірного поливу, не перестаратись з азотними добривами, регулярно розпушувати ґрунт і висаджувати відлякуючі рослини-компаньйони. І головне — частіше заглядати на город, щоб побачити ворога вчасно.