Вони допомагають зміцнити кореневу систему, захищають її від захворювань і сприяють тому, щоб розсада не витягувалася, а почувалася чудово.
Окрім цього, деякі городники застосовують незвичне підживлення – цукровий розчин. Однак варто знати, що підживлення звичайним цукром може бути ненадійним і навіть небезпечним. Додавання цукру, наприклад, до розсади томатів, уповільнює ріст рослин, не сприяючи їх потовщенню. Навпаки, це може пригнічувати розвиток, знижувати рівень фотосинтезу та загалом погіршувати стан розсади. Крім того, зайвий цукор сприяє утворенню плісняви, розвитку небажаних мікроорганізмів і навіть приваблює мух.
Однак, якщо разом із цукром використовувати біологічні препарати – наприклад, триходерму, сійну паличку чи мультибактерії, – ситуація змінюється. Такі біоконтрольні агенти краще приживаються в кореневій системі та створюють сприятливі умови для її розвитку. Використання цукру в поєднанні з мікробними препаратами є одним із найпростіших способів покращити ефективність біологічного захисту.
Окрім цукру, корисними для зміцнення розсади є глутамінова кислота та рибофлавін (вітамін B2), які стимулюють ріст і розвиток кореневої мікоризи. Вони містяться у спеціальних амінокислотних комплексах, зокрема в мальтаміні.
Для тих, хто не використовує готові препарати, є простий рецепт корисного підживлення: на 2 літри звичайної води потрібно 50 г цукру. Після розчинення цим розчином поливають розсаду до помірного зволоження ґрунту. Процедуру можна проводити раз на тиждень. Вона сумісна з мінеральними, органічними та біологічними добривами, що містять живі мікроорганізми.
Однак важливо пам’ятати: якщо коренева система не заселена корисними мікроорганізмами (наприклад, сіною паличкою або триходермою), підживлення цукром може виявитися неефективним або навіть шкідливим. Тому спочатку слід використовувати біопрепарати, а вже після цього – цукрове підживлення. Оптимальний інтервал між цими процедурами – хоча б один тиждень.