З приходом весни, щойно мине загроза морозів і троянди прокинуться від зимового сну, їм потрібна перша доза поживи. На цьому етапі рослина витрачає сили на нарощування пагонів, листя і кореневої системи. Саме тому потрібні добрива, багаті на азот. А це — сечовина або аміачна селітра (10–15 г на 10 л води), настій коров’яку (1:10) або курячого посліду (1:20), витриманий 2–3 дні. Це підживлення варто поєднати з мульчуванням компостом або перегноєм, який поступово віддаватиме поживні речовини та затримуватиме вологу.
Підживлення для буйного цвіту
Коли перші бутони починають наливатися кольором, настає інший етап — потреба у фосфорі та калії, що відповідають за цвітіння, аромат і силу пелюсток. Так, для стимулювання закладання бутонів та яскравості цвіту використовують суперфосфат (30 г на 10 л води). А для зміцнення стебла, покращення тривалості цвітіння та протистояння хворобам — сульфат калію (10–15 г на 10 л). Пам’ятайте, що цей етап є ключовим для декоративного ефекту. Рослини, що не отримують фосфорно-калійного підживлення, цвітуть мляво, з меншими й блідішими квітами.
Проміжне підживлення
Багато сортів троянд цвітуть хвилями. Щоб рослина не виснажувалась, а кожна наступна хвиля була не гіршою за першу, її треба підтримати між цвітіннями.
Тому ідеальним варіантом є комплексне мінеральне добриво з мікроелементами: залізом, бором, магнієм. Його застосовують кожні 3–4 тижні в помірних дозах, особливо після дощу чи поливу. Також добре працює зольний настій: 1 склянка просіяного попелу на 10 л води, настояти добу, поливати під корінь або обприскувати по листу.
Підготовка до зими
Після завершення останньої хвилі цвітіння, ближче до вересня, важливо зупинити ріст і допомогти трояндам підготуватися до зими. Для цього використовують фосфорно-калійні добрива без азоту. Наприклад це може бути монофосфат калію, який зміцнює тканини й допомагає дерев’яніти пагонам.