Багато хто, не дочекавшись урожаю протягом кількох років, списує лозу на “поганий сорт” або “непридатну землю”. Насправді виноград досить вибагливий до умов вирощування. І більшість проблем з урожаєм пов’язані не з генетикою, а з людськими помилками.
Нестача сонця
Як відомо, виноград — сонцелюбна культура. При нестачі світла лоза витягується, листя густішає, а грона або не зав’язуються, або формуються дрібні й кислуваті. Тому досвідчені садівники рекомендують висаджувати лозу на південних або південно-західних схилах, де світла вдосталь. Варто також уникати затінених ділянок під деревами, біля стін чи парканів. А ще потрібно забезпечити гарну провітрюваність куща, щоб сонце прогрівало всю поверхню рослини.
Неправильна обрізка
Помилка в тому, що роблячи обрізку, одні залишають надто багато пагонів, інші — навпаки, обрізають занадто коротко. Наслідок — ослаблення рослини або надмірне загущення, що знижує плодоношення. Щоб виноград родив стабільно, слід дотримуватись кількох правил. Пам’ятайте, щорічна обрізка — обов’язкова. Без неї лоза “жирує” — росте зелена маса, але ягід немає. У північних регіонах перевагу варто віддавати короткій обрізці, коли залишають 4–6 очок, а у тепліших — можна формувати довші лози з 8–12 очками. Садівники радять також не забувати й про зелені операції влітку — прищипування, пасинкування, видалення зайвого листя.
Відсутність добрив або неправильне живлення
Зрозуміло, що без харчування лоза не зможе закладати повноцінні плодові бруньки. Та проблема у двох крайнощах: або взагалі не підживлюють, або “перегодовують” азотом, провокуючи ріст пагонів замість ягід.
Ось яке живлення рекомендують знавці виноградної справи. Ранньою весною краще внести перегній або компост із додаванням суперфосфату (40 г на 1 кущ). Перед цвітінням — калійні добрива (30–40 г калійної солі) й аміачна селітра (25–30 г), а у період наливання ягід знижують азот і додають фосфорно-калійні підживлення.