Для цього нам знадобиться оцет – він є на будь-якій кухні, також йод і аптечний аміак (аналог нашатирного спирту). Йод, оцет та аптечний аміак допоможуть виявити в меді добавки. Ми вже маємо воду з розчиненим медом. Для наочності експерименту розділимо рідину на 3 частини. У першу склянку додамо кілька крапель йоду, у другу — оцет, а в третю – аптечний аміак. Якщо ніяких реакцій не було, то мед без добавок.
1. Перевірка йодом
Як дізнатися про наявність домішок? Якщо вода з розчиненим медом після додавання йоду набула синюватого відтінку, то в продукті є крохмаль. Капнули йод, реакції немає. Значить крохмалю немає.
2. Перевірка оцтом
Оцет спровокує появу бульбашок або шипіння, якщо мед змішали з крейдою.
3. Перевірка аміаком
Аптечний аміак виявить наявність патоки. Солодкою субстанцією, отриманою з відходів цукрового виробництва, деякі бджолярі можуть підгодовувати бджіл. Але деякі з несумлінних пасічників або їхніх торгових посередників можуть додавати патоку до вже готового меду. Так ось, якщо мед із патокою, то рідина забарвиться у бурий колір. Синій відтінок від йоду, шипіння після додавання оцту, бурий колір рідини від аптечного аміаку – вірна ознака того, що в меді є добавки
4. Хімічний олівець
Якщо в мед підмішали воду чи цукровий сироп, грифель олівця стане фіолетового відтінку.
5. Папір та прозора склянка
Мед із білої акації може залишатися рідким по 5-6 місяців. Хто-хто, а бджолярі точно знають яким має бути натуральний мед. До речі, він має властивість кристалізуватись. Як швидко залежить від сорту меду. Зазвичай процес кристалізації займає 1-3 місяці. Але є й виняток. Так, мед із білої акації залишається рідким близько 5-6 місяців. Якісний мед, розчиняючись у воді, не залишає жодних слідів. Для початку нам знадобиться прозора склянка та звичайна вода.
У тару наливаємо рідину. Менше половини склянки цілком вистачить. Далі опускаємо туди чайну ложку із медом. Розмішуємо та чекаємо. Якщо мед неякісний, то має з’явитися білий осад чи пластівці. Для другого тесту нам знадобиться папір. Туалетний – те, що треба. На ньому одразу буде видно результат експерименту. Капаємо на папір трохи меду. І знову чекаємо. Якщо мед із підвищеною вологістю, то з’являться мокрі розводи.
Трохи вогню
Якість меду можна перевірити за допомогою нагрівання. Якщо під рукою немає запальнички, то на допомогу прийде свічка. У чайну ложку набираємо трохи меду. Він повинен займати не більше половини. Знизу ложку прогріваємо полум’ям свічки. Після закипання якісного меду має відчуватись легкий квітковий аромат. Якщо з’явився запах карамелі, то швидше за все солодкий нектар уже гріли.