Осінь – чарівний час, коли сад наповнюється барвистим листям і ароматом стиглих плодів. Проте з приходом цього періоду багато хто одразу береться за граблі та сміттєві мішки, невтомно прибираючи падалицю з ділянки, а разом з нею і листя. Але чи не робимо ми помилку, позбавляючись цінного матеріалу для саду? Спробуймо розібратися.
Перш за все, варто почати зі збору падалиці – зіпсованих яблук. Ці плоди можуть бути злегка підгнилими, висохлими чи пошкодженими, але головне без грибка та шкідників. Декого хвилює, чи можна класти гнилі яблука в компост, адже не хочеться, аби патогенні організми чи черв’яки заразили майбутнє добриво. Страх частково обґрунтований, але є й важливий нюанс: якщо падалиця ще не покрилася білим нальотом — її можна використовувати.
Щоб вона принесла максимальну користь, наріжте яблука на шматки. Чим дрібніші шматочки, тим швидше вони розкладуться і створять ідеальне середовище для утворення корисних мікроорганізмів. Додатково, при гнитті яблука виділяють природні кислоти, що збагачують ґрунт важливими поживними елементами, зокрема калієм, а також забезпечують природне зволоження компостної маси.
Важливо також не забути про опале листя. Це натуральне золото для ґрунту, якщо знаєте, як правильно ним скористатися. Ідеальною знахідкою є зів’яла зелена маса таких дерев, як дуб або каштан. А особливо цінним є листя горіха. Його просто збирають у компост, зволожують і чергують з іншими органічними матеріалами – гілками, травою, кухонними органічними відходами.