Використання попелу в городництві є дуже популярним. Але останнім часом навколо цієї теми з’явилося чимало суперечок. Одні хваляться небаченими врожаями після підживлення золою, інші жаліються, що зіпсували грядку. Насправді усе залежить від того, як саме використовувати цей природне добриво. Буває, що город страждає саме через неправильне застосування золи.
Перша помилка багатьох городників — щедро сипати попіл прямо на грядки. Ні, правило “чим більше — тим краще” тут не працює. В золі сконцентровано дуже багато мінералів, а коли їх в ґрунті забагато, то коріння рослин може “вигорати”. Тому на квадратний метр достатньо банки попелу об’ємом пів літра та рівномірного її розподілу по всій ділянці. Частота підживлення теж важлива. Використовувати золу рекомендується не частіше двох разів на цілий сезон!
Єдиний випадок, коли золу можна використовувати більш активно, — це кислі ґрунти. Попіл чудово знижує кислотність. Але спочатку варто перевірити рівень pH. Якщо він нейтральний або лужний, то краще знайти інший спосіб підживлення. Надмірне розкислення може зробити деякі елементи недоступними для грядок, і замість буйного росту отримаєте бліді рослини.
Ще одна поширена помилка полягає у використання золи разом з гноєм чи свіжим компостом. Але при змішуванні цих компонентів частина корисних речовин втрачається. Вийде так, що ні попіл, ні компост не працюватимуть на максимум своїх можливостей. Між внесенням попелу і перегною має пройти щонайменше два тижні. От тоді підживлення дійсно буде ефективним.
Окремо поговоримо про якість самої золи. Багато городників впевнені, що попіл з багаття на природі завжди хороший. А от і ні! Якщо палили все підряд — пластик, картон з фарбою, старі лаковані дошки — така зола город точно не порадує. Для підживлення годиться лише попіл від чистої деревини або рослинних залишків. Особливо цінна зола від спалювання листяних порід дерев — берези, дуба, клена. Спалене листя теж годиться, хоча його краще кинути в компост.
Ще одна важлива деталь — час внесення золи. Нерідко городники висипають її прямо перед посівом насіння. А після цього вони дивуються, коли сходи з’являються кволі або й взагалі не показуються. Золу краще вносити восени під перекопування чи за пару тижнів до посіву. Тоді вона встигне рівномірно розподілитися в ґрунті та не зашкодить молодим рослинам.